Медикаменти
Медичні послуги
Медичні вироби
Неякісні і фальсифіковані:
В Україні постійно виявляються неякісні і фальсифіковані лікарські засоби. Перевірте препарат, який Ви придбали в аптеці. Введіть у це поле номер серії лікарського засобу, який зазначено на упаковці біля терміну придатності, або слово всі і нажміть ПОШУК


Головна » "Кто не знает, куда идет, может сильно удивиться, попав не туда". Марк Твен

Владислав Онищенко  Голова правління Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення, член Колегії  Держлікслужби України	"Кто не знает, куда идет, может сильно удивиться, попав не туда". Марк Твен

За недавніми подіями на Майдані Незалежності, апогеєм яких була загибель Небесної сотні, залишається непоміченим не менше резонансний, але, безсумнівно, набагато більш цинічний злочин - невиправдана смерть порядку 1000 українців кожну добу, як новонароджених, так і всіх інших вікових груп. Цинізм цього злочину полягає в тому, що ці люди гинуть без єдиного пострілу і по всій території України - будь то Захід, будь то Схід. А вбивцями є ті, хто за обов'язком своєї служби зобов'язані забезпечити здоров'я тих, хто їх утримує за свій рахунок, а на знак «подяки» передчасно йдуть з життя. Мова, як всі ми здогадуємося, йде про систему охорони здоров'я України, яка перетворилася за останні роки у відомство, яке можна порівняти, хіба що, з лабораторією смерті. Саме так - і якщо говорити про ті фінансові зловживання, про які зараз заговорили всі наші ЗМІ, так грошима, в крайньому випадку - Захід допоможе, а от про можливість залишитися живим в нинішніх умовах - необхідно не тільки говорити, але протидіяти насильницької смерті.

Не переходячи на персоналії, кому нинішня влада довірила найважливіше в питанні національної безпеки країни - здоров'я населення, необхідно говорити про те, що необхідно робити.

Отже, останні новини з МОЗ, які стали надбанням гласності, зокрема, проект КОНЦЕПЦІЇ нової системи охорони здоров’я свідчать про те, що ніяких змін в роботі цього відомства в найближчому майбутньому чекати не слід. Тобто як – вмирали передчасно 1000 українців кожну добу, тільки тому, що чиновники від охорони здоров'я не змогли забезпечити лікування навіть найелементарніших захворювань - так все залишається, якщо не погіршиться. А факти такі:

Перше питання, яке у цьому зв'язку виникає – як можна реформувати те, чого в природі не існує - система охорони здоров'я знищена, якщо сьогодні якось і вдається лікувати - це ентузіазм лікарів, який з кожним днем зменшується разом з спроможністю населення оплачувати потреби на своє ж лікування на тлі стрімкого зростання цін на медикаменти, вироби медичного призначення тощо. Друге - яким чином припиниться тотальне розкрадання системи охорони здоров'я, якщо в основу реформування в плані матеріального забезпечення закладена та ж сама модель, яка дозволила за останні 2 десятиліття перекачати з кишень мільйонів платників податків мільярди доларів на особисті потреби тих, кого величали міністрами, головними начальниками і т.д. Правда, нинішня система фінансового забезпечення потреб охорони здоров'я перейменована, але далі нової вивіски поміняти що-небудь не вдасться. А питання просте - якщо немає єдиної системи управління всім процесом лікування, не існує розуміння про необхідні людські і матеріальні ресурси для забезпечення функціонування системи охорони здоров'я, немає розуміння у вартості лікування кожного окремо взятого захворювання – як можна контролювати використання, насамперед, бюджетних коштів, переданих в руки тих, хто займаючи той, або інший високий пост в системі охорони здоров'я гарантує їх дбайливе (раціональне) використання. Пропонована концепція не забезпечить виключення масштабних корупційних схем в системі охорони здоров'я, тому що концепція не передбачає формування єдиної політики відповідності матеріального забезпечення системи охорони здоров'я ліками, медичними виробами та медобладнанням сучасним методикам клінічної практики, у зв'язку з чим не буде можливим здійснити контроль за формуванням та використанням реальних потреб галузі.

Приходячи в будь-який заклад охорони здоров’я пацієнт бачить головною дійовою особою лікаря і не здогадується про те, що в забезпечення роботи системи залучені, крім медиків, будівельники, водії, кухарі, слюсарі, інженери десятків спеціальностей, робітники заводів всіх без винятку галузей промисловості і т. д. Система охорони здоров'я – це складний механізм і в країнах Заходу, де сьогодні успішно реалізується, питання забезпечення цієї системи вирішені. У зв'язку з прийняттям за концептуальну основу європейської політики у цій сфері - реалізація концепції неможлива, тому що європейська політика базується на поділі повноважень між інститутами страхової медицини та інститутами державного страхування, створення та координація діяльності яких Концепція "Нової системи охорони здоров'я" України не передбачає. Сумнівною, також, тобто завищеною, є частка державного субсидування сфери охорони здоров'я, зазначена в концепції, в порівнянні з країнами, в яких реалізується європейська політика.

Не можна сказати, що система розвинутих країн досконала – але більш успішного світ ще не придумав. І якщо наші вожді від медицини не в змозі хоча б повторити цей досвід - про що ми взагалі мріємо.

Показовим в цьому питанні є звернення керівництва МОЗ до представництва Світового банку в Україні (лист від 02.07.14р. №0105/15/18235) з проханням надати підтримку у розробці бачення та програми побудови нової системи охорони здоров’я в Україні. Виникає питання, як тоді з’явився проект вищезазначеної Концепції нової системи охорони здоров’я, якщо в мінохорони здоров’я за півроку не з’явилось бачення.

Або ще одна подія, яка для простого обивателя з тотальної групи ризику в особі всього населення країни залишилося непоміченим – розширена нарада в МОЗ за участі міністра охорони здоров’я – О.Мусія та голови Держлікслужби України М.Пасічника. Медикаментозне лікування це те, без чого досягнення позитивного ефекту в сучасній медицині неможливо. Роль Державної служби України з лікарських засобів пояснювати, сподіваємося, нікому не треба. А ось пояснення організаторів наради, на якій не було жодного клініциста, почути б хотілося. Якщо в розумінні нинішнього керівництва Державної служби лікарських засобів сама по собі служба представляється великим приватним заводом з випуску ліків і не менш великою приватної аптекою, де є все, що не потрібно, а те, що потрібно – недоступно через високу вартість, то немає необхідності сумніватися в тому, що впровадження методик медикаментозного лікування часів кам'яного віку Державною службою лікарських засобів буде успішно проведено, правда – за рахунок все тих же платників податків.

Фармакотерапія – важлива складова сучасної системи охорони здоров’я в країні. Тому важливо, щоб політика фармацевтичного сектору була спрямована на гарантоване забезпечення 3-х основних принципів: 1) рівного доступу населення до основних лікарських засобів при їх помірній вартості; 2) якості, безпечності та ефективності усіх лікарських засобів; 3) раціонального застосування ліків (необхідні умови для того, щоб лікарі призначали, а пацієнти застосовували препарати у відповідності до клінічних показань по мінімальній вартості). Нажаль, жодного з вказаних принципів на сьогоднішній день в Україні не дотримуються – відсутнє розуміння проблем та реальних кроків в налагодженні ефективного функціонування фармацевтичного сектору в охороні здоров’я. Відсутній навіть натяк на зміну вектору в напрямку покращення ситуації для хворого.

Для населення України лікарські засоби малодоступні. 30-50% молекул взагалі відсутні на фармацевтичному ринку України в порівнянні, наприклад, з Британським національним формуляром, 30-40% надходить по імпорту, але через високі ціни є малодоступними для широких верств населення. Наприклад: в Британському формулярі 161 молекула для лікування серцево-судинних захворювань. В Україні в наявності лише 55, з яких 53 імпортуються. 53 молекули взагалі відсутні в країні. Аналогічна ситуація майже по всім основним захворюванням.

В Україні має місце широке застосування препаратів без наявності доказової бази щодо їх безпечності й ефективності та не потрібних ліків. Масово рекламуються і реалізуються препарати, які маловивчені і відсутні в країнах з розвинутою медициною (США, країни ЄС, Канада, Ізраїль, Австралія). Союз споживачів спільно з провідними фахівцями різних напрямків медицини постійно вивчає наявність доказової бази і констатуємо, що питання можливості лікарського засобу задовольняти потреби споживача – лікувати залишається відкритим і, на нашу думку, не вирішеним. Усі матеріали щодо наявності доказової бази ефективності та безпечності лікарських засобів засекречені. Усі спроби провести громадську експертизу наявності підстав для надання дозволу мінздравом на медичне застосування ряду сумнівних лікарських засобів наражались на категоричний відказ надати будь-які документи. При цьому лікар знаходиться під тиском комерційної інформації – в країні відсутній доступ до незалежної і об’єктивної інформації про безпечність та ефективність ліків. Відомо, що смертність від побічної дії ліків та їх неправильного застосування займає 5 місце в світі після смертності від серцево-судинних, онкологічних захворювань, травм, у т.ч. в ДТП. В Україні у 2012 році наявна офіційна інформація Державного експертного центру МОЗ лише про 8 летальних випадків від побічної дії ліків.

В Україні серед населення, яке не має адекватного доступу до медичної допомоги, під впливом необмежених, і часто неетичних, технологій просування ліків, набуло загрозливих масштабів самолікування. Відсутня система призначення – аптечні заклади працюють, як звичайні магазини за правилами торгівлі і спрямовані на отримання прибутку через збільшення виторгів. Рецептурні і безрецептурні лікарські засоби безконтрольно призначаються, рекомендуються і відпускаються. Значна частина таких показників системи охорони здоров’я як смертність, інвалідність, поширеність хвороб в Україні визначають 26 захворювань. На лікування цих 26 хвороб населення витрачає лише 20% від реалізації ліків у рік. Тобто із 23 млрд. грн. аптечних продажів у 2012 році, на лікування основних хвороб України, населення витратило лише 4,6 млрд. грн. і виникає питання на лікування чого йдуть решта 80% витрачених громадянами в аптеках млрд. грн.

Саме тому, питання як і які призначають ліки, яким чином вони попадають до хворого, скільки вони коштують – є головними і не вирішеними питаннями якості і доступності медичної допомоги.

Беручи до уваги склад учасників нещодавньої робочої наради в МОЗ 17.06.14р. стосовно перспектив діяльності різних кластерів фармацевтичного профілю, зміст доповідей міністра та виступаючих, а також завіряння чиновників у вирішенні усіх бізнесових проблем доповідачів – не залишається сумніву в тому, що служба буде робити все, що завгодно, окрім її безпосереднього призначення – забезпечення медикаментозного лікування населення на належному рівні.

Союз споживачів, постійно аналізуючи стан функціонування фармацевтичного сектору неодноразово інформував про це Уряд країни з відповідними пропозиціями по організації в Україні належної фармакотерапії. Були задіяні усі можливі в країні механізми налагодження конструктивної взаємодії з управлінцями з метою вирішення вказаних системних проблем. Нажаль уся взаємодія зводилась до елементарного формалізму. Часто наші конструктивні пропозиції до Кабінету міністрів, міністерства охорони здоров’я та інших причетних відомств залишались без належного розгляду. Прикро й те, що вже новий міністр охорони здоров’я 08.04.14р. на зустрічі з громадськістю з питань розвитку фармгалузі відкинув наші занепокоєння вищеописаною ситуацією. Ініційовані Союзом споживачів неодноразові зустрічі з керівниками, письмові пропозиції та численні публікації у фахових та масових засобах інформації щодо необхідності формування та реалізації в країні адекватної політики щодо ліків, практично, залишились не почутими. Складається враження, що міністр охорони здоров’я оточив себе «ручними» радниками та громадськими організаціями й толерантними ЗМІ і не спроможний почути думки, які не співпадають з його особистими міркуваннями. І попри голосні завіряння у відкритості, МОЗ видає «нагора» якість рішення, що часто прийняті кулуарно. Потрібно наголосити, що для того, що б знайти щось важливе на сайті МОЗу слід корумпувати його адміністратора.

Нажаль, майже за півроку діяльності нового Уряду ми не побачили тих фахових груп, які б щоденно, з ранку до вечора займались аналізом, розробкою та реалізацією політики в окремих секторах охорони здоров’я, отримували б за це заробітну плату і несли відповідальність за запропоновані рішення, а не ті десятки існуючих, тільки у фармацевтичному секторі робочих груп, які нізащо не відповідають, а їх учасники, часто факультативно відносяться до участі в них, вирішуючи лише свої кон’юнктурні або бізнесові інтереси, які діаметрально протилежні інтересам розрізнених споживачів. Це ж саме стосується і так званих Громадських рад в медичній сфері.

В результаті відсутності чіткої і зрозумілої національної політики щодо ліків, відсутності чітко визначених цілей й пріоритетів ми постійно отримуємо нові законодавчі та регуляторні документи, які, в кращому випадку, не вирішують жодної з наведених проблем, а в гіршому призводять до кризових явищ, перебоїв з виробництвом та постачанням ліків, їх суттєвим подорожчанням тощо. Часто зі зміною очільника міністерства охорони здоров’я з’являються нові ініціативи, може навіть і бачення проблем. В результаті невизначеність і відсутність зрозумілої стратегії призводить до хаотичної нормотворчості та проблем з веденням бізнесу у фармацевтичному секторі і як наслідок – до неспроможності забезпечити лікування, непотрібних витрат державного та сімейних бюджетів, а також соціальних сплесків.

Можна багато говорити про дивовижний організм самої системи охорони здоров'я. Адже якщо у будь-якого організму видалити важливий орган - організм гине, чого не можна сказати про такий орган, як МОЗ. І все тому, що сьогодні такого органу немає - є розрізнені, ніким не керовані і не маючої єдиної мети у своїй діяльності князівства з невластивими їм функціями, кожне з яких день у день знищує, в тому числі, генофонд України.

Хіба це нормально, коли після закінчення інтернатури молодий лікар, який за свої гроші вивчився у медвузі хоче залишитись працювати у тій же, наприклад, районній лікарні: потрібне погодження самого МОЗ!

Нині прийняте модним критикувати те, про що намагалися мовчати ще півроку, рік тому. Наш Союз в цьому відношенні може без всякого сорому робити це сьогодні, бо в часи правління Азарова на його адресу, на адресу мінохоронздоров'я було направлено безліч пропозицій від Союзу споживачів, в яких ми пропонували наші конкретні дії по виходу системи охорони здоров'я зі стану стагнації, готові були взяти на себе відповідальність за їх реалізацію. Треба віддати належне минулій владі - нашу громадську організацію не ліквідували, правда і робити нічого не дозволили. А робити треба ось що:

  1. Звільнити склад керівництва всіх рівнів нинішнього МОЗ та підпорядкованих йому служб, державних підприємств та установ і провести відкритий конкурс на заміщення вакансій.
  2. Прийняти політичне рішення на самому високому рівні про невідкладну розробку і практичну реалізацію нової політики охорони здоровя (впровадження системи страхової медицини).
  3. Відновити систему охорони здоров'я до реформування.
  4. Провести реформування системи охорони здоров'я з єдиною метою - впровадження страхової медицини, коли усі учасники лікувального процесу (лікарня, аптека, лікар, фармацевт), а не тільки пацієнт будуть зацікавлені в найскорішому і якісному лікуванні.

Наш Союз має конкретний план по реалізації описаного вище, всі ці пропозиції знаходяться у владних кабінетах - справа за малим: почати працювати усвідомлено і зі знанням справи, бажано, правда, не злочинного ...

Владислав ОНИЩЕНКО  Голова правління Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення, член Колегії Держлікслужби України

https://euromd.com.ua/2-blogi/106-blogi-ekspertiv/post-3331-yakshcho-ne-rozumiti-napryamku-stezhok-ne-protopchut/


Розробка та підтримка сайту: Gazolin Production © 2010 Союз споживачів медичних послуг лікарських засобів та виробів медичного призначення