ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ “Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров’я України”

ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ “Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров’я України”
Сесійна зала Верховної Ради України
05 червня 2013 року, 15 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.В. РИБАК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги, шановні учасники парламентських слухань! На сьогоднішній день складно уявити важливішу тему для публічних слухань в парламенті, тут, у Верховній Раді України, ніж ситуація у сфері охорони здоров’я. Стан нашої національної медичної системи, якість медичних послуг і обслуговування населення.

Навіть на піку здоров’я кожен з нас щодня мимоволі прислуховується до себе, до природних сигналів свого організму. Чому ж тоді ми, представники влади, експертне середовище, громадське суспільство, не прислуговуємося до тривожних сигналів нездоров’я усієї сфери охорони здоров’я? Чому два десятиріччя загальноукраїнський організм, медична система України без належної відповіді з боку влади, влади всіх рівнів?

І медицина надсилає сигнали “sos”. Але до того моменту, доки в ситуацію не втрутився Президент України Віктор Янукович і не запропонував цілісну систему реформ. І в першу чергу реформу сфери охорони здоров’я. Соціологічні дослідження свідчать, що право на безкоштовне медичне обслуговування визнається українцями важливішим навіть за право на працю. До трійки пріоритетів увійшло також право на соціальний захист. Саме ці три пріоритети складають основу президентських реформістських ініціатив. І найважливіша з них, безумовно, – це медична реформа.

Біда нашої системи охорони здоров’я полягає у її очевидному анахронізмі. Україна як незалежна держава стрибнула в ХХІ століття, оновилася як суспільство, змінила власну політичну систему, трансформувала економіку, змінилися світогляди нових поколінь, а от її медична система залишилася незмінною з часів середини минулого століття. Українці сумно жартують: система охорони здоров’я в Україні є, але вона не сумісна з життям.

Думаю, що під час цих парламентських слухань ми почуємо від урядовців (тут багато представників науки, медичних експертів, представників громадських та професійних організацій) точні оцінки стану нашої системи охорони здоров’я. Втім важливіше було б почути рекомендації щодо виправлення цього стану, зокрема законодавчим шляхом, в першу чергу, щодо створення правових рамкових умов задля прискорення реформування медичної галузі без помітних соціальних втрат, в першу чергу для населення.

Разом з тим, мусимо визнати, що для реалізації реформи охорони здоров’я вже чимало зроблено як на центральному, так і на місцевому рівні, та й на рівні парламенту, центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Як свідчать надані урядом та профільним комітетом Верховної Ради України інформаційно-аналітичні та довідкові матеріали, на цьому полі вже є позитивні досягнення. Але ми бачимо і чимало проблем, про які свідчить в тому числі і значна кількість звернень, що надходять до Верховної Ради, до народних депутатів, як представляють різні політичні сили.

Зверну вашу увагу на кілька очевидних хвороб в процесі реформування сфери охорони здоров’я. Перша і найболючіша з них – відірваність реформ від громадської думки, від людей, для яких проводяться реформи.

Згідно опитувань громадської думки населення не сприймає заходи по реалізації реформ. Хоча більше 90 відсотків українців впевнені, що радикальне реформування медичної галузі вкрай необхідне.

Хіба це не парадоксально, громадяни України масово підтримують ініціативу Президента, але так само масово і не сприймають те, які втілюють в життя представники виконавчої влади усіх рівнів.

Інша проблема, яка має бути врешті-решт чітко виписана, в тому числі на законодавчому рівні – це тема медичного страхування так добровільного, так і обов’язкового. Зрозуміло, що страхова медицина не панацея для системи охорони здоров’я. Але міжнародний досвід свідчить, що вона допомагає розв’язати розрив між вартістю сучасного лікування високої якості та фінансової спроможності населення сплатити за медичні послуги вищої кваліфікації.

Дуже широкого розголосу в суспільстві набули проблеми оптимізації мережі стаціонарів та структурування медичних закладів взагалі згідно їх типів та видів медичної допомоги, яку вони надають населенню. Зокрема, реформа швидкої медичної допомоги, доля амбулаторій, ФАПів в сільській місцевості тощо. Тут ми знову стикаємося з так званим ексцесом виконавців: ідеї реформування сформульовані правильно, а от їх реалізація ігнорує інтереси громад та сотень тисяч людей.

Відокремлю, на завершення, іще одну, але вкрай болючу проблему, яка, мабуть, є центральною в майбутньому нашої системи охорони здоров’я. Маю на увазі фігуру лікаря: якість його освіти, його кваліфікації, його ролі в забезпечені здорового способу життя в суспільстві. Це також проблема гідного винагородження лікаря, усього медичного персоналу за їх працю. Цю проблему гостро поставив Президент України, вимагаючи особливої уваги до медичного корпусу України, його соціального забезпечення та благополуччя.

Проблема полягає в тому, що у суспільстві наростає тенденція глибокої недовіри до національної медицини, до якості медичних послуг, кваліфікації лікарів, ґрунтовності та сучасного рівня медичної освіти. Стало ледь не ознакою хорошого тону лікуватися, де, – закордоном, від Білорусії та Росії до Німеччини та Швейцарії. Такий лікувальний елітаризм – ознака серйозних негараздів в українській системі охорони здоров’я, дефіциту її професіоналізму, та відставання від проривів у світовій медичній науці та практиці.

Ось лише кілька проблем, які лежать на поверхні, щодня обговорюються людьми, які вимагають негайного вирішення на державному рівні. Ви більше знаєте, ви більше скажете за це. Я сподіваюсь, що вони знайдуть висвітлення у виступах учасників парламентських слухань.

І наостанок хочу підкреслити щиро, що важливість розгляду проблем, які є в системі охорони здоров’я, пов’язані з тим, що здоров’я – це саме найдорожче, що є у кожної людини і в кожної особи. Як сказав колись великий Сократ: “Здоров’я – це усе, а усе – ніщо без здоров’я”.

Тому я хочу ознайомити вас з регламентом нашої роботи. Пропонується такий регламент: доповідь міністра охорони здоров’я України Раїси Максимівни Богатирьової – до 20 хвилин, співдоповідь голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Тетяни Дмитрівни Бахтеєвої – 15 хвилин, на загальне обговорення потім – це вам, – до 2 годин, на кожен виступ надається до 5 хвилин, для відповідей на запитання, що надійдуть до доповідача, співдоповідача, – до 10 хвилин. Буде можливість питання-відповідь, питання–відповідь. І підбиття підсумків парламентських слухань.

І, таким чином, до 18 години нам треба розглянути проблему, яка є, а тут багато, я бачуЮ є депутатів різних політичних сил, які мають відношення до медичної галузі. Щоб можна було коректувати, які є закони, щоб можна було попрацювати над новими законами. Але ми повинні разом всі зробити висновки, бо люди чекають, що медична галузь покращиться, і покращиться не колись, а в найближчий час. Тому я запрошую на доповідь Раїсу Василівну Богатирьову.

БОГАТИРЬОВА Р.В. Шановний пане Голово, шановні присутні! Маю велику духовну, людську і професійну потребу, як громадянка України, як міністр охорони здоров’я суверенної держави Україна, звернутися до вас з проханням вшанувати пам’ять загиблих медиків – працівників “швидкої допомоги” міста Феодосії і Запоріжжя, які загинули внаслідок виконання своїх професійних обов’язків. Вони не дочекалися свята Дня медпрацівника, яке ми будемо святкувати трохи пізніше і, без сумніву, не дочекалися таких важливих рішень, які ми приймемо сьогодні. Прошу вшанувати пам’ять хвилиною мовчання. Прошу сідати.

Шановний пане Голово, шановні присутні! Парламентські слухання та діалог парламентарів і уряду з питань стану справ і розвитку сфери охорони здоров’я став регулярним. Я розглядаю особисто такий діалог як шлях до порозуміння та знаходження спільних погоджених рішень. І маю надію, що і сьогодні наша розмова буде серйозною і по суті справи.

Не секрет, багаторічні розмови про необхідність змін, модернізацію галузі, підвищення якості послуг та повернення поваги до роботи медиків натикалися на черговий популізм та бажання сподобатися своїм виборцям будь-якою ціною, а, частіше, ціною самих змін. Переконана, що в країні немає жодної людини, яка б була задоволена станом справ в медицині. І люди не просто бажають, а вони вимагають від нас конкретних і практичних дій. Моє особисте спілкування з мешканцями сіл та міст, студентством, лікарями, переконує мене в головному: зволікати зі змінами далі неможливо. І люди так більше жити не хочуть. І більше не маємо права витрачати час на політичні суперечки та пусту балаканину.

У 2010 році Президент країни Віктор Янукович запропонував країні програму модернізації, одним з ключових пріоритетів якої стала системна медична реформа. Ініційована главою держави реформа в медичній галузі повністю гармонізована з європейською політикою “Здоров’я-2020”, на її основі розроблений проект загальнонаціональної програми “Здоров’я 2020: український вимір”. Отож, право уряду і парламенту затвердити найближчим часом цю програму.

Реформи почали здійснюватися в чотирьох пілотних регіонах: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька області та місто Київ. Набутий досвід роботи дозволить нам впроваджувати надалі зміни системно у відповідності з потребами та специфікою кожної області, кожної соціальної групи. Ми розпочали з базисних елементів: первинної та екстреної меддопомоги. Протягом 2011-2012 років в пілотних регіонах майже повністю створена мережа закладів первинної медицини. В 2012 році сформовано 167 центрів медико-санітарної допомоги, для оснащення амбулаторій цих центрів держава виділила 327 мільйонів гривень. Там, де запрацювали нові, належним чином оснащені та забезпечені кадрами, амбулаторії, спостерігається збільшення кількості звернень з профілактичною метою на 17 відсотків і зменшення викликів екстреної медичної допомоги на 15 відсотків. Зменшується кількість госпіталізованих хворих саме за рахунок профілактичної спрямованості роботи.

Досвід створення центрів первинної медико-санітарної допомоги в 2013 році буде поширено і на інші регіони. І до кінця 2013 року заплановано створити 548 центрів первинної медико-санітарної допомоги. Для забезпечення підтримки реформування первинної ланки охорони здоров’я у непілотних регіонах на 2013 рік потрібна сума 1 мільярд гривень.

То я б зверталася до парламентарів, щоб вони врахували можливості своєї роботи по прийняттю законів, які б дали економічні можливості держави забезпечити фінансову потребу в галузі охорони здоров’я в цій сумі.

Процес реформування підтвердив той факт, що первинна ланка не запрацює без сімейних лікарів. Саме перехід до сімейної медицини дозволить зробити нашу систему більш гнучкою, конкурентною і наближеною до потреб пацієнтів.

З поширенням сімейної медицини, дійсно, пов’язаний інший перспективний шлях реформування всієї галузі, маю на увазі профілактику захворювань, пропаганду здорового способу життя та зміну ціністних орієнтирів в охороні здоров’я.

Підтвердженням правильності курсу реформи системи охорони здоров’я та визнання успіху на цьому шляху української держави є висновок експертів міжнародних організацій, які саме Україну визначили в статусі віце-президента Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я представляти весь європейський регіон, задля того щоб ті позитивні зміни, які у нас були, ми могли запропонувати іншим і залучити міжнародний досвід по впровадженню нових форм організації системи надання медичної допомоги, І безумовно, оптимізації тих моментів, які б перешкоджали нам проводити якісні реформи для людей.

Друга важлива частина першого етапу реформи – впровадження нової екстреної медичної допомоги – розпочалася на основі нового Закону “Про екстрену медичну допомогу”. Відтепер виїжджати до пацієнта має найближча бригада задля виконання встановлених жорстких нормативів прибуття і надання вчасної допомоги в екстрених випадках пацієнту. У цьому і є суть екстериторіальності.

Забезпечуючи дієву екстериторіальність, без створення оперативно-диспетчерських служб ми не зможемо. Саме вони повинні забезпечити чітке управління роботи екстреної медичної допомоги. Виконання цієї роботи покладено на національний проект “Вчасна допомога”. Зокрема, розпочато провадження технічного проекту системи єдиних регіональних оперативно-диспетчерських служб.

Паралельно триває робота щодо забезпечення маршрутизації викликів екстреної медичної допомоги за телефонним номером 103 від стаціонарних і рухомих абонентів до центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

В якості доброго прикладу ефективності та ініціативи хочу навести досвід Харківської області. На її території впроваджено автоматизовану систему управління роботою швидкої медичної допомоги, яка вже сьогодні за допомогою сучасного програмного продукту та навігаційного обладнання контролює роботу бригад швидкої медичної допомоги. Це дозволяє ефективно організувати роботу бригад, контролювати використання паливно-мастильних матеріалів та скорочувати термін прибуття бригад на місце події. Так сьогодні середній термін прибуття бригади по місту Харкову складає 9 хвилин, поза містом – 20-22 хвилини.

У Дніпропетровській області весь наявний рухомий склад обладнаний GPS-навігацією. У місті Києві з 2012 року функціонує сучасна єдина оперативна диспетчерська служба 60 відсотків автотранспорту облаштовано GPS-навігацією. Такі заходи дають комплексний ефект, і, зокрема, централізований контроль за якістю роботи бригад, персоналу і автотранспорту дозволив нам, наприклад, у Львівській області економити паливно-мастильні матеріали з 23 літрів на добу до 13 літрів, а значить, відповідні кошти можуть бути спрямовані на охорону здоров’я.

Під постійним контролем Міністерства охорони здоров’я України знаходиться питання оновлення парку автомобілів швидкої допомоги. Протягом 2012 року для потреб пілотних регіонів за кошти Державного бюджету було закуплено 286 сучасних автомобілів, завдяки залученню коштів місцевих бюджетів та позабюджетному фінансуванню, у Донецькій області замінено 167 автомобілів швидкої медичної допомоги у місті Києві оновлено близько 70 відсотків автомобільного парку.

Також оновлюється рухомий склад Вінницької, Дніпропетровської області. В 2012 році за рахунок субвенцій з державного бюджету вартість медикаментів на один виклик на всій території України зросли до 30 гривень. Сьогодні екстрена медична допомога забезпечена всім переліком необхідних медичних препаратів, в яких може виникнути потреба при обслуговуванні пацієнтів.

МОЗ України приділяє велику увагу питанню гідної оплати праці медичних працівників та підвищення їхнього соціального статусу як одного з основних засобів покращення ситуації з кадрами у вітчизняній медицині. Не секрет, що по рівню заробітної плати медична галузь знаходиться на передостанньому місці серед усіх галузей народного господарства. Я пропоную парламентарям активно втрутитися в розробку державної програми забезпечення оплати праці працівників бюджетної сфери для того, щоб ми не тільки констатували таку неякісну, недостатню оплату праці, а й зробили щось реальне для підвищення цієї заробітної плати. Хоча можу сказати, що саме при втручанні Президента нам вдалося зробити наступне: в 2012 році заробітна плата медичних працівників пілотних регіонів, зокрема фахівців центрів первинної медичної допомоги в Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областей, місті Києві була збільшена в середньому на п’ятдесят відсотків. Крім того, за попередній рік вдалося вирішити ті питання, які десятиліттями не вирішувалися, наприклад, медичним та фармацевтичним працівникам було встановлено надбавку за вислугу років, підвищено рівень заробітної плати медичним працівникам спеціалізованих протитуберкульозних закладів охорони здоров’я від 30 до 60 відсотків. Випускники – медики та фармацевти, які беруть зобов’язання відпрацювати не менше трьох років у сільській місцевості, а також сімейні лікарі, дільничні педіатри та терапевти мають право на одноразову адресну грошову допомогу в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. З 1 січня 2012 року медичні і фармацевтичні працівники державних та комунальних закладів отримують допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки із 1 січня 2013 року право на таке підвищення отримають і молодші медпрацівники спеціалізованих протитуберкульозних закладів охорони здоров’я. Але, ще раз наголошую, загальне питання оплати праці медичного працівника перебуває сьогодні не просто в центрі уваги, а воно актуальне як ніколи.

Потребує і належного фінансування медична сфера і заходи, щодо її реформування. Це складне питання, але, думаю, в міру наповнення бюджету при можливості перегляду бюджету по наслідках роботи в другому півріччі, першому півріччі нам дозволено буде збільшити витрати на охорону здоров’я.

Удосконалення сьогодні потребує механізм фінансування сільської медицини. На сьогодні фінансування сільської медицини, яке відбувалося через бюджети сільських та селищних рад перенесено на районні бюджети.

Я застерігаю місцеві органи влади від оптимізації видатків на цю систему, оскільки неприйнятним і неприпустимим є скорочення мережі закладів, коли ви не можете запропонувати якіснішу послугу в тому ж самому місті.

Потребує сьогодні розширення фінансування екстреної медичної допомоги. Хронічний брак коштів на “швидку допомогу” в попередні роки давався взнаки і тому сьогодні цей інфраструктурний проект по виконанню Закону “Про екстрену медичну допомогу” потребує фінансування як будівництво доріг, розвитку мережі з’єднання між тими, хто викликає “швидку допомогу” і диспетчерськими нашими службами, оснащення сучасними засобами зв’язку бригад “швидкої екстреної медичної допомоги” і, без сумніву, нагальним питанням є оновлення автопарку.

Сьогодні держава опрацьовує питання виділення грошей для того, щоб в цьому році за рахунок бюджетних грошей закупити машини класу Б і С для всіх регіонів приблизно на суму 1 мільярд гривень.

Тут теж потрібна допомога парламентарів, і думаю, що сьогодні вони почують ці пропозиції.

Шановні учасники парламентських слухань! Одна із основних проблем, які проявились в ході реалізації мед реформи, це реакція наших громадян. Це не в останню чергу пояснюється визначною роллю і значенням цієї сфери в житті кожної людини.

Будь-які новації, зміни, перебудови часто викликають у людей побоювання. Навіть іноді небажання користуватися послугами нової системи. І це надзвичайно ускладнює процес реорганізації, збору інформації, критично необхідно для оперативної корекції заходів.

Вихід – налагодження зворотного зв’язку з пацієнтами, проведення наполегливої роз’яснювальної роботи. Саме тому в структурі Міністерства охорони здоров’я створено сучасну удосконалену прес-службу, якої до того у відомстві не існувало. Впроваджені та активно застосовуються нові засоби спілкування з величезною аудиторією громадськості та медиками на основі використання сучасних інформаційних технологій, конференцсервісів, за допомогою відеозв’язку в реальному часі.

Таким чином, для чисельної аудиторії, яка складає більше 10 тисяч учасників за один раз з усіх куточків України, проводяться відкриті лекції Міністра охорони здоров’я з різних питань, в тому числі питань реформування галузі. Під час цих виступів кожен має право і має можливість безпосередньо у міністра запитати те, що його хвилює і отримати відповідь.

Крім того, працює формат акції “Запитай міністра”, де і пацієнти, і медики обговорюють питання, найважливіші для них. Працює постійно, цілодобово гаряча лінія Міністерства охорони здоров’я.

Удосконалюються зв’язки з регіональними ЗМІ, в тому числі шляхом регулярних особистих зустрічей Міністра охорони здоров’я з представниками провідних регіональних видань. Сьогодні жодного регіону немає, звідки б не побували представники засобів масової інформації на такій зустрічі в Міністерстві охорони здоров’я. Я думаю, що ви є свідками тих публікацій і тих виступів, які працівники Міністерства охорони здоров’я надають в публічний простір.

Нашим стратегічним завданням є розвиток медичної індустрії. Майбутнє медицини визначається революцією в області молекулярної біології, яка усуває фундаментальні проблеми антропологічного характеру. Біотехнології, генна інженерія, застосування наноматеріалів, широке використання стволових клітин, впровадження передових розробок в медичному приладобудуванні дозволять здійснити переворот в медицині.

З огляду на це, основний акцент у реформуванні медичної галузі необхідно поступово переносити з питань організаційного зміцнення системи охорони здоров’я на розвиток медичної індустрії, що виробляє товари та послуги із високою додатною вартістю. Я переконана і вірю в те, що при нашому житті медицина перетвориться із прохача, бідного родича державного бюджету на його донора. Відповідні підходи до програми розвитку вітчизняної медицина Міністерство охорони здоров’я розробляє постійно в спільній праці з Національною академією медичних наук, з Національною академією наук.

Щодо формування якісного вторинного рівня медичної допомоги. Під патронатом Президента України Віктора Януковича в Україні впроваджується проект “Нове життя, нова якість охорони материнства і дитинства”, який передбачає створення мережі перинатальних центрів третього рівня, що сприятиме покращенню якості перинатальної допомоги. На сьогодні відкрито 10 перинатальних центрів. Послухайте, Кіровоградська область ніколи не мала, Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Житомирська, Полтавська, Рівненська, Автономна Республіка Крим і місто Київ.

Тільки на 2013 рік заплановано відкриття другої черги перинатальних центрів третього рівня у Волинській області, Запорізькій, Київській, Луганській, Львівській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій областях та місті Києві. Це нам дозволило впродовж 2012 року досягнути позитивних змін по основних медико-демографічних показниках. За даними оперативного моніторингу, показник материнської смертності за 2012 рік в порівнянні з показником материнської смертності (співставні величини) за перший квартал цього року говорить про те, що намітилася тенденція до зменшення показника материнських втрат.

Показник малюкової смертності у 2012 році був 8,5 на тисячу новонароджених. І в порівнянні з 2011 роком він був знижений на 15 відсотків. Це говорить про те, що така тенденція має закріпитися в 2013 році, і ми маємо всі підстави говорити про те, що на сьогодні показник малюкової смертності по першому кварталу сягає 7,4. За перший квартал попереднього року, 2012-го, 8,7 було.

Щодо показника материнських втрат я вам сказала, намітилась така тенденція. І цим зусилля нашого міністерства не обмежується. Ми пильно наглядаємо за дітьми, які позбавлені материнства. Саме завдяки послідовним діям нашої держави щодо профілактики соціального сирітства, запровадження нової соціально орієнтованої на сім’ю моделі діяльності будинків дитини, наша країна визначена 25 країнами Центральної та Східної Європи як країна з найкращим досвідом по стратегії соціального сирітства.

Також на високому міжнародному рівні визнано успіхи сьогодні України в організації боротьби з ВІЛ/СНІДОМ. У цьому році вперше, починаючи з 1999 року, зареєстровано зниження кількості нових випадків ВІЛ-інфекції на 2 відсотки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Раїса Василівна, хвилина вам – і завершуйте.

БОГАТИРЬОВА Р.В. Добре. Дозвольте тоді зорієнтуватися за цю хвилину.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, зорієнтуйтеся.

БОГАТИРЬОВА Р.В. Дякую, Володимир Васильович.

Такі ж позитивні показники ми маємо сьогодні в тенденції зниження захворюваності, смертності від туберкульозу. І ті проблемні питання, які виникають, ми намагаємося вирішувати через програми, які найближчим часом по туберкульозу і СНІДУ буде прийнятий урядом.

Величезна робота проведена по зниженню цін на лікарські засоби. Ви знаєте, проект по гіпертонічній хворобі. Сьогодні на засіданні уряду Прем’єр-міністр України Микола Азаров, відповідно до доручення уряду, дав доручення запровадити аналогічний механізм на зменшення ціни на онкопрепарати, препарати, які використовуються для лікування туберкульозу і для лікування ВІЧ-інфекції.

Найближчим часом ви будете мати можливість брати участь у круглому столі по розвитку фармацевтичної промисловості, де будемо ми говорити про замовлення державне для нашої фармації.

Шановні колеги, …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Останнє речення.

БОГАТИРЬОВА Р.В. Дякую. Я думаю, що багато завдань, які постануть перед нами, ми будемо вирішувати. Але головне – збудувати національну інфраструктуру здорового способу життя. Сподіваюся на спільну співпрацюю. Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Раїса Василівна. Сідайте.

Я прошу голову Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Тетяну Дмитрівну Бахтеєву. (Оплески) У Тетяни Дмитрівни є 15 хвилин. А більше послухаємо людей. Прошу.

БАХТЕЄВА Т.Д. Шановний Володимире Васильовичу, шановні учасники парламентських слухань! Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я 13 березня цього року ініціював і одноголосно підтримав необхідність проведення парламентських слухань на тему “Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи охорони здоров’я України”. Я вдячна всім народним депутатам, які 16 квітня проголосували за те, щоб сьогодні ці слухання відбулися. Минуло 3 роки з того історичного моменту, коли Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем було дано старт програмі економічних реформ, важливою складовою яких стала реформа охорони здоров’я. І сьогодні ми зібралися, що підвести перші підсумки, обговорити допущені помилки і визначити подальші кроки. На мою думки, ці слухання мають принципово важливе значення не лише для медичної спільноти та органів влади, а й для кожного громадянина України.

Ми запросили до участі у них як представників влади, так і представників лікарів, вчених, представників громадських організацій, голів обласних, районних, міських рад. Тобто всіх, від кого залежить виконання реформи. Всі ми, не зважаючи на політичні погляди, розуміємо, що реформа необхідна. Соціологічні дослідження показують, що маже 95 відсотків населення не задоволені рівнем надання медичних послуг. Без впровадження нових принципів управління та фінансування охорони здоров’я, без модернізації та належного кадрового забезпечення її установ, без забезпечення ранньої діагностики, профілактики та диспансеризації ми не зможемо подолати глибоку демографічну кризу. За останні 15 років Україна втратила 7 мільйонів громадян.

Ці людські втрати можна порівняти з населенням таких країн, як Данія, Грузія, Фінляндія, Норвегія. Тривалість життя українців на 10-13 років менша, ніж у жителів європейських країн. При цьому, що у 1960 році наша країна займала за цим показником 7 місце в світі, а сьогодні ми на 150 місці.

Дуже складною в багатьох регіонах України залишається екологічна та технологічна ситуація, а також вплив наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Ситуація ускладнюється тим, що частина населення веде нездоровий спосіб життя: нераціональне харчування, алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія. Все це вкрай негативно впливає на загальний стан здоров’я людей.

У рейтингу стану здоров’я громадян країн світу, проведеному агентством “Блумберг”, Україна посіла 99 місце з 145 країн. Нас обійшли практично всі країни пострадянського простору: Грузія, Вірменія, Литва, Узбекистан, Білорусь, Росія. Після нас тільки: Киргизстан, Туркменістан, Казахстан і країни Африки. І причина такої ситуації не є в розпочатій реформі, а в багаторічній бездіяльності, політичній боротьбі і порожніх дискусіях. Так? (Оплески)

Верховна Рада шостого скликання зробила важливі кроки на шляху реформи, прийнявши відповідну законодавчу базу. Завдяки цьому на місцях з’явились сучасні механізми організації, управління та фінансування медичних закладів за прикладом кращого європейського і світового досвіду. Це дуже важливі закони, які були потрібні країні і які вже успішно реалізуються на практиці. Таким же шляхом йшли і сусідні з нами країни, включаючи Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію, які тепер є членами Європейського Союзу, а також Молдова.

Важливо зробити правильні висновки з пілотного проекту, врахувати позитивний досвід та виправити допущені помилки. Безумовно, головне, що завдяки реформі починає працювати передова охорони здоров’я, її первинна ланка. Наші перші успіхи в пілотних регіонах ви зараз бачите на слайді. Важливо, що зросла і заробітна плата працівників первинної ланки. Сьогодні в пілотних регіонах вона в середньому становить від 4 до 5 тисяч гривень. Почали вирішувати питання забезпечення медиків житлом, транспортом, засобами зв’язку тощо. Більш детально про це нас проінформують представники пілотних регіонів.

Шановні колеги, важливою складовою реформи охорони здоров’я є реорганізація екстреної медичної допомоги, яка була розпочата після прийняття у 2012 році внесеного мною Закону “Про екстрену медичну допомогу”, який діє з 1 січня цього року. І, незважаючи на те, що до закону було багато нарікань, на практиці ми бачимо, що він успішно реалізується і приносить позитивні результати. Зокрема, сьогодні ми почуємо досвід Донецької області від директора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Олександра Володимировича Аніщенка. Цей закон діє не тільки в пілотних регіонах. Так, в Полтавській області проведена значна робота в цьому напрямі, яка дозволила покращити показники роботи служби екстреної медицини.

Сьогодні рівень своєчасності доїзду бригад “швидкої допомоги” за викликами у Дніпропетровській області збільшився до 92 відсотка, у Донецькій – до 85 відсотків. І кошти на медикаменти, на один виклик, за два роки у всіх пілотних регіонах збільшилися у п’ять разів. Завдяки цьому у 2012 році кількість зроблених лікарями “швидкої допомоги” тромболізисів в хворих з гострим інфарктом міокарда збільшилася в два рази. І це не просто цифри – це врятовані людські життя.

Шановні учасники парламентських слухань! Можна критикувати медичну реформу, але не можна не бачити тих очевидних політичних змін, які відбулися за минулі три роки, зокрема за ініціативи Президента України реалізується національний проект “Нове життя”. В рамках цього проекту за два роки відкрито десять сучасних перинатальних центрів, в яких вже народилось 20 тисяч немовлят. За даними ВООЗ, показники малюкової та материнської смертності є індикаторами зрілості та ефективності системи охорони здоров’я. Лише за два роки нам вдалося знизити рівень материнської смертності майже в два рази, а рівень малюкової смертності з 9 до 8,5 на тисячу народжених живими. Такі рекордні, життєво важливі показники досягнуті вперше за всі роки незалежності України. (О п л е с к и)

Дякую. Нами розпочато реалізацію і інших важливих проектів, це національний проект “Вчасна допомога”, проект регулювання цін на лікарські засоби для лікування гіпертонічної хвороби. Вважаю, що Міністерству охорони здоров’я необхідно розширити номенклатуру препаратів, призначених для лікування серцево-судинних хвороб і введення референтного ціноутворення. І найголовніше питання – це є забезпечення якісності, доступності та безпечності лікарських засобів, що знаходиться на постійному, особистому контролі Президента України.

Вперше за роки незалежності були виділені цільові субвенції регіонам на закупівлю сучасного медичного обладнання, що дало змогу значно покращити матеріально-технічне оснащення лікарень. У нас велика держава, в якій є значні міжрегіональні відмінності в структурі захворюваності та смертності. Тому ми повинні децентралізувати медичні закупівлі і надати право регіонам самостійно, відповідно до реальних потреб, визначати, яке обладнання, які ліки, які вакцини закупати регіонам. (Оплески)

Ми велику увагу приділяємо також завершенню будівництва розпочатих і побудові нових сучасних лікувальних установ, в першу чергу для лікування дітей. Так, в 2011 році була відкрита Черкаська обласна дитяча лікарня на 325 ліжок, яка 20 років стояла покинутою, була недобудовою. На слайді ви бачите, як виглядала ця лікарня у в 2009 році і як вона виглядає зараз. Черкаська область була єдиною в Україні, де не було обласної дитячої лікарні, а сьогодні це краща дитяча лікарня в Україні.

Підходить до завершення будівництво нового корпусу Національної дитячої лікарні Охматдит – це буде унікальна медична установа світового рівня, аналогів яких в Україні немає.

Український парламент також веде активну роботу по створенню законодавчої бази, спрямованої на боротьбу з тютюно-палінням і алкоголізмом. Ми не можемо не діяти, знаючи, що в Україні щорічно від наслідків паління помирає близько 120 тисяч осіб. В шостому скликанні історичним стало прийняття закону, який забороняє палити в кафе і ресторанах та в усіх громадських місцях, який діє з 16 грудня 2012 року. Соціологічне опитування показує, що цей закон діє в 93 відсотках випадків. У парламенті цього скликання вже створено міжфракційна депутатська група “За тверезе майбутнє”, до складу якого увійшло 105 народних депутатів. Ми вже внесли на розгляд Верховної Ради законопроекти, спрямовані на підвищення втричі акцизу на пиво, а отримані кошти спрямуємо на допомогу лікарням в регіонах.

У цьому році стартує третій, останній етап реформи, який передбачає створення умов для введення системи державного медичного страхування, що дозволить забезпечити не менше 80 відсотків безкоштовного медикаментозного забезпечення застрахованого пацієнта, щорічно залучати до шести мільярдів гривень на оновлення матеріально-технічної бази лікарень і щорічно на 20-30 відсотків підвищувати зарплату лікарям.

Шановні колеги, однією з головних умов успіху реформи медицини є ефективна співпраця медичної науки і практики. Сьогодні Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я ведеться плідна співпраця з Національною академією медичних наук. Ми високо цінуємо допомогу академії при підготовці законодавчої бази у питаннях боротьби з туберкульозом, ВІЛ/СНІДом, з інфекційними захворюваннями. Тому ми розглядаємо нашу медичну науку як основу усієї медичної галузі. Дякую.

При всій критичній медичній реформі навіть її початок вже є величезним позитивом. Науково доведено, що наслідки будь-якого заходу медицини позначаються на показниках здоров’я через 5-7 років, але ми сподіваємося побачити їх значно раніше.

Ми маємо визначити, що не обійшлось без помилок, коли необґрунтовано закривалися деякі ФАПи, не проводилися обговорення з населенням, що давало б змогу розуміти переваги перетворень. При прийнятті рішень щодо скорочення ліжок ми маємо врахувати те, що населення України старіє і оптимізація ліжкового фонду не повинна бути механічною.

Дуже важливо поступово вирішувати питання щодо розвитку хоспісної служби, адже на сьогоднішній день паліативної допомоги потребують майже 500 тисяч українців. Ми уважно реалізуємо досвід пілотних регіонів. Всі ми повинні усвідомлювати, що успіх реформи залежить не тільки від медиків, адже, як сказав Президент України Віктор Федорович Янукович: “Реформи не відбудуться за помахом чарівної палички, це велика праця і велика відповідальність, це велика відповідальність для кожного керівника регіону, для кожного міністра…”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилину на завершення дайте.

БАХТЕЄВА Т.Д. Ми маємо пам’ятати, що від якості та повноти нашої роботи залежить здоров’я і життя українців. Це питання, в якому не може бути політики і популізму, і заради вирішення якого ми зобов’язані об’єднати наші зусилля. Впевнена, що сьогоднішні парламентські слухання – це дуже важливий крок до консолідації зусиль на шляху медичної реформи. Я прошу всіх виступати з конкретними фактами, пропозиціями, які будуть враховані в рекомендаціях наших слухань, це не буде формальний документ, а це буде конкретний план дій на майбутнє. Чекаємо на всі ваші пропозиції. Дякую за увагу і сподіваюсь на дуже плідну роботу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Дмитрівна. Ви дуже добре володієте державною мовою. Дякую.

Я прошу Андрія Михайловича Сердюка, президента Академії медичних наук України.

СЕРДЮК А.М. Шановний Володимире Васильовичу, вельмишановні народні депутати, присутні! Медична наука та охорона здоров’я, без перебільшення, життєво важливі для кожного з нас. Мабуть, уперше в новітній історії нашої крани вони набули такої загальнодержавної ваги і вимагають такої пильної уваги. Національна академія медичних наук, яка щойно відмітила своє пере двадцятиріччя повною мірою усвідомлює свою відповідальність перед суспільством. Ми вправі стверджувати: академія відбулася, вона нарощує науковий потенціал.

Важливим підгрунтям активізації науково-практичної діяльності академії залишається її плідна співпраця з Національною академією наук. Ми розширюємо фундаментальні дослідження з усіх базових напрямків медицини (про них уже йшла мова в попередніх доповідях). Саме результати цих досліджень створюють основу нових медичних технологій, лікарських засобів, методів профілактики захворювань. Здійснюється ефективне міжнародне співробітництво з науковцями багатьох країн та міжнародними організаціями.

З метою об’єднання академічної науки з вузівською академія разом з Міністерством охорони здоров’я створила 5 регіональних так званих кластерів в містах – Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі та Львові, які починають працювати за взаємопов’язаними напрямками: наука, медицина, освіта.

Наведу два конкретних приклади. Перший. Переді мною виступаючі колеги називали той визначний проект, який ініційований Президентом країни стосовно розбудови пренатальних центрів. Академія веде науковий супровід всієї перинатології. За кожною з областей закріплені куратори, які в он-лайновому режимі надають необхідні консультації, а при необхідності – виїжджають на допомогу на місця. Активно впроваджуються новітні розробки. Про результати спільної діяльності ви вже чули з уст Раїси Василівни, що, дійсно, за останні два роки досягнуті переконливі показники зниження материнської і дитячої смертності.

Другий приклад. Опрацьовується національний проект “Ядерні технології” і “Електрофізична апаратура для медицини”. Концепція відповідної державної програми вже затверджена Кабінетом Міністрів. Ідеологія проекту впровадження досягнень ядерної фізики в ранню діагностику і лікування найбільш поширених популяційних захворювань: онкологічних, серцево-судинних, неврологічних. Створення вітчизняного виробництва сучасних радіо фармпрепаратів та медичного обладнання.

Кілька слів про законодавство. Нами підготовлені та направлені до Комітету з питань охорони здоров’я і погоджені з керівництвом комітету Тетяною Дмитрівною пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів законотворчої діяльності у сфері медичної науки та охорони здоров’я. Серед тих, що вимагають першочергового розгляду у Верховній Раді, зміни до Закону про трансплантацію.

Наші сусіди – Білорусь та Росія – уже давно змінили презумпцію незгоди на презумпцію згоди, як це зроблено майже у всіх європейських країнах. Результат. В Білорусі здійснюється 80 трансплантацій серця на рік. У нас в минулому році – аж одна!

На черзі понад тисяча у нас людей, які вимагають, потребують такої операції. По нирці – 2,5 тисячі. Я дуже прошу, шановний Володимире Васильовичу, у вас вже зареєстрований як проект Закон Карташова, так він зветься, народного депутата.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, є такий.

СЕРДЮК А.М. Будь ласка, розгляньте його першочергово.

В критичному стані знаходиться служба крові. А це питання національної безпеки. За 20 років кількість донорів зменшилась в 2,5 рази. Серед потенційних донорів зростає поширеність ВІЛ-інфекції, гепатитів В і С. Скажу вам, що ми змушені, не ми, а система охорони здоров’я змушена була від донора, зі списків донорів виключити майже 100 тисяч чоловік-донорів. Можете собі уявити, що чатувало на решту, хто мав би отримати цю кров?!

Фахівцями академії опрацьовано проект відповідної державної програми, яка обговорювалась в комітеті Верховної Ради. Бажано записати в рішенні нинішніх слухань доцільність подальших кроків з її прийняття та розробку проекту Закону про трансфізіологію.

Серед нагальних питань – доопрацювання законів “Основи законодавства про охорону здоров’я”, прийнятого Верховною Радою в 1992-у, “медичний заклад”, на який чекають 12 тисяч медичних установ. До речі, проект готовий.

Академія розробляє проект Закону про високоспеціалізовану медичну допомогу, в основі якого створення єдиного медичного простору з високотехнологічних та дороговартісних видів допомоги, які наші громадяни сьогодні можуть отримати виключно за кордоном. До речі, медичний простір, я думаю, це основа майбутнього нашої охорони здоров’я.

Про надання медичної допомоги….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки вам ще треба хвилин, а? Дві хвилини, я прошу.

СЕРДЮК А.М. Навіть за жорстких умов державного бюджету у клініках академічних інститутів, де розміщено 7,7 тисяч ліжок, щорічно лікуються понад 155 тисяч хворих. Виконується понад 90 тисяч найскладніших операцій. По деяким показникам наші клініки вже працюють краще, ніж європейські клініки. В поліклініках проводяться 2,5 прийоми пацієнтів. Але другий рік поспіль академія виділила кожному регіону квоти і виділила 43 тисячі безкоштовних цих квот. А, на жаль, регіони виконали тільки надіслали для нас лише 37 відсотків від того, що ми їм пропонували.

Наші плани. Нам потрібно прискорити інноваційний розвиток медичної науки на основі державного приватного партнерства, запровадити грантову форму фінансування установ, персоналізацію фінансування проривних передових наукових груп, опрацювати медико-економічні стандарти і так далі.

Наша мета. Медична наука і охорона здоров’я повинні врешті відповідати очікуванням та потребам населення. Впевнений, що парламентські слухання стануть визначним кроком у їх досягненні.

І останнє. Шановні народні депутати, ми вдячні вам за те, що ви оголосили цей рік 2013 роком Миколи Михайловича Амосова в медицині. Рівняння на видатного кардіохірурга та біокібернетика, талановитого вченого, мислителя і письменника, я впевнений, додасть нам сили і наснаги у вирішенні сучасних проблем медичної науки і охорони здоров’я. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Михайлович.

Запрошую до слова директора Департаменту охорони здоров’я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації Лідію Олексіївну Діденко. Прошу.

ДІДЕНКО Л.О. Шановний пане Голово, шановні депутати, учасники парламентських слухань! Дякую за можливість бути почутою в цій величній залі. Протягом останніх років аналіз роботи в системі свідчив, що близько 90 відсотків пацієнтів, що звернулися в медичні заклади, потребували первинної допомоги. Проте, фінансування проводилося навпаки. Частка бюджету, яка виділялася на самий масовий вид допомоги, складала 13 відсотків від загального фінансування. І лише 9,5 відсотків хворих розпочинали і закінчували лікування у дільничних лікарів. А це свідчило, що первинна допомога як така з роками була втрачена.

Дякуючи закону про пілоти, в результаті реорганізаційних змін вдалося корінним чином змінити ситуацію. І вже сьогодні ми можемо стверджувати, вдалося розмежувати рівні надання медичної допомоги шляхом створення 33 центрів, покращено умови, в яких ведеться прийом лікарів. Тільки за час пілотного проекту проведено ремонтних робіт закладів первинки на суму більше 22 мільйонів гривень. Для порівняння – аналогічна сума не використовувалася протягом останніх 10 років. Відремонтовано 57 відсотків закладів первинного рівня. Підготовлено і оснащено знаннями сімейних лікарів, які сьогодні працюють не тільки на лікування хворих людей, а й на профілактику захворювань. Покращено оснащення первинки, де з часів незалежності майже нічого не поновлювалося.

Оновлено автомобільний парк в кількості 252 одиниць, аналогічна кількість не була закуплена з 2001 року. Вперше відбулося підвищення зарплати сімейному лікарю за кількість і обсяг виконаної роботи, яка складає сьогодні близько 5 тисяч гривень. Вдвічі збільшені загальні видатки та втричі видатки на медикаменти на тому ж первинному рівні.

Створено єдину обласну систему екстреної медичної допомоги – це Центр медицини карастров, 26 відділень та 50 пунктів тимчасового базування. Асигнування на медикаменти одного виклику збільшено в 9 разів. Великою нашою гордістю є відновлення польотів санітарної авіації.

В усіх районах області затверджені програми місцевих стимулів для медичних працівників, які передбачають безкоштовне навчання сімейних лікарів та забезпечення житлом. І цей перелік можна продовжувати.

Шановні присутні, уже сьогодні я хочу відмітити ті позитивні результати, які ми очікували через кілька років. Майже на 4 відсотки зменшилася кількість викликів швидкої медичної допомог. На 10 відсотків відбулося зменшення направлень хворих сімейними лікарями на консультацію до вузьких спеціалістів. І все це тільки передумова для реалізації основної мети – покращення доступності та якості медичної допомоги.

Сьогодні є всі підстави стверджувати про стійку, хай невелику, позитивну тенденцію. На 7 відсотків зменшилася смертність населення працездатного віку. Вихід на інвалідність зменшився на 3,5 відсотки. Покращилася своєчасність виявлення основних захворювань серцево-судинних, онкологічних, туберкульозу.

Реорганізація закладів області відбулася без їх закриття, без порушення закону, із збереженням медичного персоналу, який хоче і може працювати. Ми не закрили заклади, а відкрили, за час реформи, 71 лікарську амбулаторію в сільській місцевості. Та чи вдалося б це, змогло б це буде без певних непорозумінь і невдоволень – звичайно ні, і не могло бути по іншому. Адже навіть невеликі перестанови чи ремонт в одній квартирі створюють тимчасові незручності для її мешканців, а що говорити про масштабні зміни в галузі. Та кожне звернення чи кожне невдоволення ми реагували вчасно виважено, чули, чуємо і дослухаємося до людей. Досвід показав, медична реформа, на відміну від інших, настільки складна і багатогранна, що не може відбуватися лише силами медиків. І мені приємно, що на Вінниччині є підтримка і обласної влади, і депутатського корпусу і більшості голів райдержадміністрацій. Ми не соромимось того, що ми зробили, бо твердо переконані у правильності вибраного шляху. Ми відчули і знаємо. що першим бути важко, але ми готові, з вашою підтримкою, пройти цей нелегкий шлях. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Юрія Володимировича Поляченка, прошу.

ПОЛЯЧЕНКО Ю.В. Шановний пане Голово, шановні друзі, шановні колеги! думаю, що ні в кого, ні у нас з вами, ні в цьому залі, ні в суспільстві не викликає сумніву щодо необхідності проведення реформ в охороні здоров’я. Але, на жаль, багато часу втрачено. І, відверто кажучи, починати цю реформу треба було в 2005-2008 роках. Проводити реформу в період економічної кризи – справа важка і надто складна. Але було прийняте політичне рішення Президентом і урядом щодо початку першого етапу реформ. Це, безперечно, державна і громадянська позиція. Якщо б ми розпочали цю реформу зараз, наслідки були б катастрофічні. Говорити про позитиви, без політики, без емоцій, і вони очевидні для нас з вами, це і створення нових перинатальних центрів і будівництво нових лікарень, високотехнологічних лікарень, і кардіоцентрів, і нових поліклінік, нових центрів екстреної медичної допомоги. Можна багато… І думаю, що наші колеги-політики, якщо не помічають ці перетворення, ці позитиви, як мінімум, лукавлять, а, в принципі, це просто нечесно: говорити чорне на біле і не бачити тих позитивних зрушень, які сьогодні існують.

Але ми повинні сьогодні говорити відверто і чесно, що на старті першого етапу реформ є прорахунки і помилки. Щодо визначення остаточних джерел фінансування і стратегії кадрової політики, що не має чіткого розмежування і відповідальності за проведення реформ між центрамом і регіонами, відсутність діалогу з лікарськими асоціаціями, профспілками та пацієнтськими організаціями. І, як наслідок, критика від лікарів і пацієнтів, профспілок і громадських організацій, політичних партій і незалежних експертів. Але ми з вами знаємо, що це тільки перший етап реформування галузі, і ми не повинні робити крок назад. Необхідно зробити висновки, визнати помилки та недоліки – і рухатись далі.

На нашу думку, ми повинні зробити наступне: звернутись до Президента України з пропозицією створити експертно-аналітичну групу за участю незалежних експертів, громадських організацій та профспілок, яка в найкоротший термін дасть всебічний та ґрунтовний аналіз ходу реформи та надасть рекомендації щодо подальших кроків реформування галузі; обговорити на Комітеті з економічних реформ можливість прийняття пілотного проекту, щодо запровадження експерименту про проведення першого етапу обов’язкового соціально-медичного страхування на ліки та лікарські засоби; внести на розгляд парламенту Медичний кодекс, де передбачити наступні законопроекти: зміни до основ законодавства, нашої Конституції, – де відверто проговорити, знову повернутись до питання гідної оплати праці медикам через гонорари. Це питання було слушне в 2005-2007 роках, і сьогодні, я думаю, настав час його обговорити: про фінансування системи охорони здоров’я, про сільську медицину, про права пацієнтів і лікарів, про соціальний захист медичних працівників, про гарантований рівень медичної допомоги, про лікарняні заклади охорони здоров’я, про лікарські асоціації та про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування; створити необхідні передумови для участі у процесі реформування представників медичних асоціацій, профспілок, громадських і пацієнтських організацій.

Завершуючи виступ, хочу заявити, що бажання змінити систему на краще ми прагнемо вже більше 20 років, а розпочали її тільки зараз. Тому нам всім потрібна з вами консолідація та партнерство і звичайне терпіння, і віра в успіх.

І на завершення ще раз хочу напередодні Дня медичного працівника, зважаючи, що у нас не буде можливості привітати всіх наших колег медиків з такої високої трибуни, хочу приєднатися до всіх, наших з вами побажань, нашим медикам терпіння, мужності, віри у свою справу, професіоналізму і відданості справи клятви Гіппократа. Я вам всім дякую і до зустрічі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова директора Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації Гінзбург Валентину Григорівну.

ГІНЗБУРГ В.Г. Шановний Володимир Васильовичу, шановні народні депутати, колеги, присутні! В рамках реалізації національного плану дій та Закону України про реформування протягом двох останніх років у регіоні здійснювались наступні заходи: структурна перебудова системи медичного обслуговування, зміна фінансово-економічних та запровадження нових організаційних механізмів, спрямованих на підвищення якості та ефективності медичної допомоги. Це дозволило вперше забезпечити пріоритетне фінансування та істотно розширити мережу закладів первинної ланки. За два роки відкрито 254 лікарські амбулаторії, максимально наближені до місць проживання населення.

Поліпшуються умови роботи медичних працівників та перебування пацієнтів, відремонтовано лікарські амбулаторії, стовідсотково амбулаторії оснащено автотранспортом і обладнанням, збільшено видатки на відшкодування медикаментів за пільговими рецептами, зросли середні витрати на одне відвідування на деяких територіях в сто разів, від 3 копійок до 3-4 гривень. Для забезпечення доступності медико-соціальної допомоги, саме вразливих груп населення, на площах дільничних лікарень відкриті територіальні центри. Майже в усіх амбулаторіях та ФАПах здійснюється роздрібна торгівля лікарськими засобами. Продовжується активна підготовка спеціалістів за фахом “загальна практика”, “сімейна медицина”, безперервне підвищення кваліфікації медичних працівників.

На сьогодні сімейними лікарями обслуговується 47 відсотків населення, в тому числі 90 відсотків сільського. При цьому пріоритетним залишається обслуговування дитячого населення, де поруч з сімейними лікарями в амбулаторіях з метою кваліфікаційної підтримки працюють лікарі-педіатри, а також залишились вони в повному обсязі працювати в закладах вторинного і третинного рівня.

Медичним працівникам первинного рівня з 2012 року виплачується надбавка за обсяг виконаної роботи, що привело до підвищення рівня заробітної плати в середньому на 72 відсотки. В усіх містах та районах області з метою мотивації та соціального захисту реалізується програма місцевих стимулів. За час реформування забезпечено житлом 227 медичних працівників. В області створена єдина система надання екстреної медичної допомоги, і з 1 січня 2012 року шість станцій швидкої медичної допомоги фінансуються з обласного бюджету, що забезпечило принцип екстериторіальності. Збільшення кількості пунктів тимчасового базування, створення додаткових бригад, поновлення автопарку, стовідсотково забезпечення GPS-авігації засобами радіо та мобільного зв’язку дозволило зменшити радіус доїзду в районах і містах, а, відповідно, забезпечено норматив доїзду в 92-93 відсотках, збільшення фінансування одного виклику швидкої майже – у 8,5 разів.

Прийняття всіх закладів охорони здоров’я області, які надають вторинну медичну допомогу, на обласний бюджет дозволило забезпечити рівнодоступність незалежно від місця проживання та привести видатки на медикаменти та харчування до єдиних нормативів, збільшивши їх більше ніж у двічі. В першу чергу це стосується пільгових категорій населення.

Реалізується принцип безпечного материнства шляхом концентрації проведення пологів до 84 відсотків в потужних міжрайонних пологових центрах та відкритих двох перинатальних центрах. Це дозволило збільшити питому вагу нормальних пологів, зменшити захворюваність новонароджених. Це лише перші кроки на шляху перетворень системи медичного обслуговування на Дніпропетровщині, проте вплив їх на демографічні показники сьогодні є.

Так, у порівнянні з 2010 роком і показниками 2013 року показники материнської смертності зменшились удвічі, на п’ять відсотків показник загальної смертності населення, стабілізувався показник малюкової смертності.

Не хотілося, щоб у вас сформувалася думка, що все проходить успішно. Існують проблеми щодо нових маршрутів пацієнтів, мотивації медичних працівників, інформаційної компанії. Ми намагаємося знайти оптимальні шляхи вирішення проблемних питань разом з центральними і місцевими органами влади, медичною спільнотою та громадськістю.

Шановні народні депутати, хочу звернутися до вас з пропозицією. Подальший поступ на шляху модернізації галузі охорони здоров’я потребує прийняття низки нормативних актів, серед яких необхідно нарешті визначити реальний рівень державних зобов’язань, збалансованих з обсягами фінансового забезпечення. Порядом з системою заходів щодо захисту прав медичних працівників і мотивацій внормувати критерії відповідальності управлінського персоналу за надання безпечної, якісної і безперебійної медичної допомоги. Це початок шляху, перед нами стоїть ще багато завдань, проте продовження цих заходів вкрай необхідно для всіх верств населення. Я дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова голову Волинської обласної державної адміністрації Бориса Петровича Клімчука.

КЛІМЧУК Б.П. Шановний Володимире Васильовичу, шановна Президія, поважні урядовці, колеги, друзі! Перед вами голова обласної адміністрації непілотної області сидів і слухав цифри. Добре, добре, що відкатуються моделі. Ми маємо моделі ті, які вже напрацьовані пілотними областями, маємо свої варіанти. Хотів би поділитися деякими роздумами в цій частині.

Як на мій погляд, маємо ми сьогодні всі разом головне – адміністративну і політичну волю нашого Президента, чого бракувало 20 років. Тобто мусимо сказати: пора розпочинати. І ми розпочали. Не робить помилок той, хто нічого не робить. Так, звичайно, але це помилки, які ліквідовуються. Я вам один приклад скажу. У нас в Луцьку, от Федір Кошель сидить, на базі третьої поліклініки рішенням ради міської була створена амбулаторія сімейної медицини, там закрутили і запрацювали, назад відкат, до поліклініки. О’кей! До мене приходять на прийом у понеділок: “Нам потрібен рентген!” Не буде! Не буде, він не планувався! Крапка! Це моя відповідь, чесна і відповідальна. І відповідь мера так ж точно.

Розумієте, ви повинні ставити себе самих у парламенти можливого і неможливого. В жодній країні світу реформа медична не припиняється ні на хвилину. Нам не дають цієї можливості ні товариші “ученые” з їх технологіями, ні фармацевти, ні ті, хто працюють в галузі виробництва апаратури, досліджень, діагностики і таке інше. Це безперервний процес. І нас чекає безперервний процес. Ми робимо лише перші кроки по модернізації і організації медичних послуг. І правильно взяли основу, базу: “лікар до хворого”.

Я – директор школи, професійний. Школа будується не як робоче місце для вчителя. Я не хочу цього казати про лікарню, щоб не ображати лікарів, але аналогія повна. Однак, колеги, я не все сказав. (Оплески)

Що потрібно? Ми теж робимо перші кроки. Є центр медикопервинної допомоги. Он Галя Майко сидить, депутат обласної ради, значить, я питаю: “Галя, получиться у Городинському районі?” – “Борис Петрович, получиться”. О’кей, ідемо!

Десь в якомусь районі загальмували. Ми чекаємо, ми ж не пілотна область, нам нікуди поспішати. Кузьма Прутков казав: поспішай мєдлєнно. Борис Клінчук каже: але поспішай. Але поспішай!

Область маленька, як би мені зручно, і нам всім зручно, комфортно, ми розуміємо один одного. В нас є теж супротив певний, …….. так званий політичний, місцевих політиків. Я їх прошу, хлопці і дівчата, не розумієте – не вмішуйтесь, на заважайте! Я міг би з таким же успіхом звернутися…

Мене радує, що є ще одна політична воля Верховної Ради, є більшість, яка продукує нормальні правила гри в цій галузі. Але продукувати, як на мій погляд, треба ще кілька речей, Володимир Васильович. Пілотні області мають можливість по вертикалі “вторинку” фінансувати. Ми такої можливості не маємо. Хоча у нас є приклад, коли громади зливають гроші. От Володимир Дибаль сидить, у нього третій рік працює госпітальний округ. Два, райони прийняли рішення. Гроші. І в цій зоні за медицину відповідає не голова адміністрації і не Климчук . – Дибель – лікар, який давав клятву Гіппократа. В його розпорядженні всі ресурси, GPS, швидкі допомоги. Він відповідає за скільки, Володя? Більше сто тисяч людей – він, не я. І так треба зробити в усій країні, адміністратори не відповідають за медицину, адміністратори створюють умови для розвитку. Діло адміністраторів – бюджети і гроші в бюджетах, все, решта – діло медицини, в тому числі відповідальність, які вам треба зміни законодавчі в частині відповідальності – думайте самі, щоб не перетягнути палку. Тому що я не проводжу розслідування, в одному із містечок помер чоловік 47 років, тільки тому що вчасно не зробили тромболізис і не підняли його по вертикалі. Очевидно, хотіли лікувати там. Те, що каже Андрій Михайлович: квоту не вибирають. Та ми не вибираємо квоти знизу, в нас третій рівень може більше робити вже сьогодні. На Волині прекрасна програма “Волинь ….” працює третій рік, депутати ініціювали. Я не знаю, скільки ми спасли життів, ми спасли сотні і сотні життів. У нас бюджетна коронографія, якої страшно бояться мужики, люди – чоловіки, як правило, бояться, коронографії бояться! Освічені люди бояться коронографії! Ось такий стан речей і суспільства. Тому роз’яснюємо, пояснюємо, програма “Волинь ….”, там пару-трійку мільйонів маємо, не скажу, скільки, своїх грошей, своїх, власних. Це роз’яснення, це здоровий спосіб життя, це агітація, пропаганда, це на мізки треба капати – капаємо. Маємо результати скромні, але маємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще хвилину дайте на завершення.

КЛІМЧУК Б.П. …зливать цю програму на Україну – приїжджайте, беріть, ми охоче ділимося досвідом. Андрій Михайлович в нас був, бачив, чув і казав: “Ех, молодці!” Правильно, … ….? Молодці, да стараємося.

Колеги, що ще від Верховної Ради? Я сказав уже: дайте… оцей прекрасний в свій час бюджетний закон – зміни до бюджету, по-моєму, 2000 року, він законсервував те, що є, він прив’язав мене, всіх нас до ліжко-місця. Це абсурдна система планування. Давайте її почнемо розкривати. Спочатку давайте відновимо вертикаль фінансування медицини

Не буває луцької комунальної медицини і волинської обласної. Не буває! Або є вертикаль, або є простір, або його немає. Давайте розшивати це. І це легко і просто…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте хвилину.

КЛІМЧУК Б.П. Ну результати ж, колеги! Кожен же результатами: пілотні – своїми, я не пілотний.

Зменшилась загальна смертність, різко. Працюють медики. Спасибі їм. Виросла народжуваність різко. В результаті Волинь третій рік поспіль має позитивну народжуваність. Попереду бебі-бум, бо ми введемо перинатальний центр, про який я мріяв. Я особисто 15 років.

Спасибі. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Представник, як казав Борис Петрович, невеликої області.

А тепер давайте заслухаємо представника великої області. Заступник голови Донецької обласної державної адміністрації, начальник Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олена Борисівна Петряєва. Прошу.

ПЕТРЯЄВА О.Б. Шановний члени президії! Шановні депутати! Шановні колеги, запрошені! Реалізація закону про пілоти у Донецькій області відбувалася по наступним принципам. Це, по-перше, відповідність чинному законодавству. Це саме закон, який ви приймали, шановні депутати. Це нормативні акти Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я. Наступний принцип – це етапність, наступність, послідовність, прозорість і міжвідомча координація та міжсекторальна взаємодія.

Умовно усі завдання, які ми брали на себе, ми розподілили на три групи, це умовний розподіл. Це для населення, поліпшення показників здоров’я шляхом надання доступної, якісної, безпечної, своєчасної медичної допомоги.

Для медичних працівників. Це забезпечення гідних умов праці, адекватна заробітна плата, але вона ще далека від адекватної, соціальна захищеність та підвищення престижності медичної професії.

Ми повинні думати, а як ці структурні перетворення скажуться на системі охорони здоров’я, і саме розмежування рівнів надання медичної допомоги, модернізація закладів, кадрове забезпечення, створення умов для забезпечення переходу до страхової медицини. Ми багато чуємо про те, що у нас закриваються заклади. Я приведу такий приклад. У нас до сьогодні працює 446 амбулаторій. Ще в 2010 році їх було 142. Таким чином, не тільки не скорочення, а збільшення у 3 рази амбулаторій на території Донеччини.

Ми працювали не тільки над розширенням мережі, а і наближенням допомоги до міст проживання. Протягом минулого року понад 20 закладів охорони здоров’я були перенесені до міст проживання населення.

Реформа системи охорони здоров’я – це реформа і це завдання не тільки для закладів і для органів охорони здоров’я. Це, по-перше, реформа влади. Тому в області принцип відповідальність перетворень регіональної та місцевої влади претворяється в життя. Працюють виїзні засідання регіонального комітету реформ, де ми бачимо, які зміни проходять, як ці зміни проходять, які недоліки, які негативні тенденції мають. І саме таким чином ми питаємося їх виправити.

Інфраструктурні перетворення, це цілком відповідність місцевої влади. І відкриття додаткових маршрутів, які поєднують населені пункти. Проведення ремонту автошляхів. Все це, що робиться на території Донеччини.

Ми говоримо, що доступність медичної допомоги, це і створення умов для виїзних форм роботи. Тому придбання транспорту, автомобілів, велосипедів для ФАПів, все це зроблено протягом полутора років.

Доступність медичної допомоги – це не тільки територіальна, це ще і економічна. І підписання меморандуму між обласною державною адміністрацією і Донецьким національним медичним університетом та ведучими фармпредставництвами по підготовці фармацевтів, розширенню мережі закладів, аптечних закладів привело к своїм позитивним зрушенням.

Розширення мережі відбулося протягом останніх двох років. На 217 закладів, тобто 22 проценти, відкриваються аптеки з виготовлення та соціальні аптеки, де ліки продаються по цінах заводів-виробників, якість медичної допомоги, створення умов перебування як пацієнтів, так і лікарів. Це ремонти і обладнання сучасним медичним обладнанням, створення пунктів невідкладної допомоги, впровадження дистанційних форм роботи, консультування, діагностика, організація виїзних прийомів.

Багато в регіоні зроблено для підвищення престижності медичного труда і медичних працівників. Але на сьогодні це заходи, які можу назвати, такою місцевою самодіяльністю. Я думаю, що в країні настала така пора, коли ми повинні і зобов’язані приймати закон про престижність труда медичних працівників. Є Закон про престижність труда шахтарів, але медичні працівники на сьогодні також работають в складних умовах.

Ми говоримо про партнерство з вищою школою. Але на сьогодні в першому читанні прийнята поправка до 85 статті Бюджетного кодексу про фінансування кафедр медичних університетів, які працюють на клінічних базах. Але фінансова інспекція, незважаючи на це, продовжує перевіряти і дає нам такі вказання – заключати договори на оренду кафедр. Якщо ми порівняємо, яка вартість оренди і скільки стоять консультації, навчання, лікування хворих…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ПЕТРЯЄВА О.Б. Шановні депутати, я вважаю і я часто порівнюю реформу з дитиною. От на сьогодні дитині, а реформа почала реалізовуватися з 1 січня 2012 року, 1 рік 5 місяців і 5 днів. Якщо цю дитину говорити і гнобити, і говорити, що вона нікчемна, що вона недієздатна, то вона і виросте закомплексованою, недієздатною і непрогресивною.

Тому я пропоную і закликаю всіх зробити так, щоби реформа мала наслідки. І не займатися критиканство, а конструктивною підказкою, конструктивною працею з органами, закладами охорони здоров’я. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, до нас прибули діти – це майбутні депутати, майбутні лікарі. Давайте привітаємо їх. (Оплески) Вони сьогодні у Верховній Раді разом з нами.

А я надаю слово директору департаменту охорони здоров’я, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Віталію Андрійовичу Мохорєву. Прошу, 5 хвилин.

МОХОРЄВ В.А. Вельмишановний Володимире Васильовичу, шановні учасники парламентських слухань! Найперше дозвольте вам подякувати за можливість донести думку київської громади з такого важливого питання як реформування системи охорони здоров’я. Ну, і розпочати дозвольте з того, що, впроваджуючи заходи з реформування системи охорони здоров’я в столиці, ми керувалися головним принципом медицини – це не нашкодь.

І тому з метою визначення ризиків, враховуючи реалії міста Києва як мегаполіса, як столиці ми впровадження розпочали з двох районів в 2012 році. І лише на початку 2013 року, враховуючи всі ті недоліки, всі ті проблемні моменти, які були виявлені в ході реалізації цих змін в двох пілотних районах, ми розпочали, проголосували на сесії відповідне рішення і розпочали реформування по всьому місту Києву.

Одним з ключових завдань стратегії розвитку міста Києва, яка була прийнята в позаминулому році є збільшення очікуваної тривалості життя киянина до 80 років. Тобто за період з 2011 до 2025 року середня очікувана тривалість життя має збільшитися на 7 років.

І для досягнення цієї мети в місті Києві заплановано та має бути реалізовано ряд заходів. І основним з яких є це розвиток профілактики захворювань і пропаганда здорового способу життя.

Одним з ключових напрямків стратегії є саме пропаганда здорового способу життя. І виконання цих завдань природно має відбуватися на рівні первинної медичної допомоги, а саме, на рівні сімейного лікаря.

Тому поступовий перехід на принципи надання первинної допомоги саме сімейним лікарем, а це для Києва абсолютно нова форма медичної допомоги, стали для нас основним завданням. Що вдалося зробити за останні 2 роки?

Найперше, в Києві створена розгалужена мережа амбулаторій сімейної медицини, а це більше 100 амбулаторних закладів по всьому місту. Це дозволило наблизити сімейного лікаря до місця проживання киян та скоротити киянина, маршрут пацієнта до лікаря в цілому до 1 кілометра. Кількість населення, що обслуговується на сьогоднішній день закладами сімейної медицини зросла майже в 3,5 рази та складає 33 відсотки від загальної кількості населення Києва.

Вже створена сучасна матеріально-технічна база центрів первинної медико-санітарної допомоги та амбулаторій сімейної медицини. За кошти державного та місцевого бюджетів закуплено обладнання та відповідний інструментарій. Крім того, на сьогоднішній день ми закупили вже 150 легкових автомобілів, які зараз передаються в новостворені центри ПМСД.

В рамках, шановні депутати,шановні присутні, в рамках Закону України “Про порядок проведення реформування” ми першими в Україні опрацювали нову організаційну форму лікувального закладу – комунальне некомерційне підприємство. І ми виходили з того, що працюючи в лікувальному саме з таким статусом, медичний персонал зможе найповніше реалізувати свій потенціал і отримати за це вмотивовану заробітну плату. І дійсно, в змінених умовах стимулювання медичних працівників до якісної роботи. Заробітна плата лікарів вмісті Києві, хочу підкреслити, зросла в середньому до5,5-6,5 тисяч гривень в залежності від кваліфікації лікаря, і відповідно медичних сестер майже до 5,5 тисяч по місту Києву в середньому. І хочу наголосити, що це не проста статистика збільшення заробітної плати, а ця заробітна плата залежить напряму від якісних та кількісних показників роботи. Тобто лікар отримав можливість заробляти.

Крім того, статус комунального неприбуткового підприємства дозволив лікувальним закладам більш гнучко визначати свою організаційну структуру, встановлювати оптимальну чисельність працівників, керуючись нормами Господарського кодексу.

Хочу сказати, що є перші результати. І не буду на цьому зупинятись, їх озвучували мої попередники. Хочу сказати, що на сьогоднішній день лікар, який пройшов спеціалізацію за фахом “загальна практика” протягом 6 місяців, ще не готовий в повному обсязі працювати сімейним лікарем, потрібен час та досвід. Тому відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я на перехідний період ми запровадили так звану групову, або командну, практику сімейних лікарів.

Веде засідання Перший заступник

Голови Верховної Ради України І.Г.КАЛЄТНІК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Присажуйтесь, будь ласка.

До слова запрошується народний депутат Геращенко. Передає слово Іоновій Марії.

ІОНОВА М.М. Шановні депутати, шановні учасники парламентських слухань! Чесно кажучи, слухаючи попередні виступи, таке враження, що ми живемо в різних країнах. Тому що… спробуємо бути реалістами (Оплески). Дякую.

Скільки ми зараз не будемо кричати щодо недосконалості реформи медичної галузі в Україні, ми розуміємо, що зупинена вона вже не буде, тому що це, як потяг, де відмовили гальма. Слід думати і терміново застосовувати ті заходи, аби ті руйнівні наслідки недосконального реформування надалі були для народу та для медицини мінімальними. Об’єктивно є певні успіхи, але надто багато помилок із-за поспішності та незваженості рішень, і по часті реалій повністю протилежні тому, що декларується.

Перше. Планувалося, що в решті міст та сіл реформа стартуватиме тільки після вивчення дворічного досвіду реформування в пілотних регіонах, аналізів помилок та відповідних коректив. Зроблено це? Ні. Інакше не повторювалися би вже допущені помилки.

Друге. Складається враження, що чиновники МОЗ не дослухаються до думки громадськості і фахівців. В МОЗ не помічають, що в пілотних регіонах населення масово виступає проти закриття лікарень і поліклінік. Діалог з профспілками медичних працівників, він має бути постійний, а зараз він нагадує сварку, але один одного вони не чують. Між тим, профспілки цілком обґрунтовано висловлюють скептицизм щодо планів реформаторів реструктуризувати лікарні без збільшення бюджетних витрат і запровадження страхової медицини. Є також сумніви щодо дотримання трудових прав медиків. Прикладів можна навести безліч, ними рясніє пошта кожного народного депутата. Ось, зокрема, останнє – це Чернігівська область, де закривається дитяче кардіологічне відділення і скорочується 28 працівників. Чи це реформа?

Я хочу сказати, що слова “скорочення”, “звільнення”, “закриття” в документах про медичну реформу ми не знайдемо. Це красиво звучить: оптимізація, реструктуризація і перепрофілювання.

Ще один красномовний приклад, і вже тут зазначав пан Сердюк, він згадував, на звернення голови нашого комітету Тетяни Дмитрівни Бахтєєвой до Національної академії наук ми отримали відповідь, це відповідь 28 лютого цього року, коли вже реформа крокує Україною. Вразили такі слова: до цього часу Національна академія наук України не залучалася до реформування та вдосконалення законодавства щодо охорони здоров’я в Україні, а Національна академія медичних наук, вона надала пропозиції на шести сторінках чітко і конкретно. Тому МОЗ і парламент, вони мають спільно дослухатись до цих законодавчих ініціатив науковців.

Третє: фінансування. Ми хочемо запровадити у себе євростандарти, але скромно замовчуємо, що при рівні фінансування системи охорони здоров’я в Україні, який складав за підсумками минулого року 3,3 відсотка ВВП, – це є катастрофою, коли в Європі це є 7 відсотків від ВВП. Дані, отримані з Мінфіну, свідчать про те, що у 2012 році галузь недофінансувалась на 43 мільйона гривень, і в пілотних регіонах три з чотирьох пілотних регіонів теж були недофінансовані. То як ми можемо приклад і досвід цих пілотних регіонів врахувати, коли вони теж не фінансуються в повному обсязі?

Бюджетні кошти, що спрямовуються на цільові державні програми з медицини, та централізовані заходи, вони є недостатніми. Я приведу два приклади: виплата державної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям і дітям, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ, вона була забезпечена минулого року лише на 53,4 відсотка.

Друге: поліпшення медичного обслуговування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської та інших екологічних катастроф, – нуль відсотків, що було профінансовано.

Я хотіла би як голова підкомітету з питань материнства і дитинства… не можу не зупинитися на педіатричній допомозі, профілактичних щеплень навіть торкатися не буду, тому що це окрема тема, про яку треба не говорити, а волати просто.

Чимало прикладів закриття дитячих клінік, натомість реформа, замість педіатра, запроваджує обслуговування дітей сімейними лікарями. У перспективі таке, безумовно, воно може бути позитивним, але наразі ми бачимо, що це проводиться поспіхом, без належної підготовки фахівців, кабінетів, матеріальної бази. До лікаря в черзі зараз стоять і люди похилого віку, і вагітні жінки, і діти, і хворі, і здорові, і немовлята. Просто немає конкретної визначеності. Обслуговування до одного року дітей – це теж окрема тема, тому що за шість місяців неможливо перепрофілювати в нормального спеціаліста, який би розбирався в специфіці дітей до одного року.

Я хочу сказати, що реформа, дійсно, вона вже…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд.

ІОНОВА М.М. При цьому впевнена, що з самого початку вона мала б бути спрямована на якісну зміну системи функціонування ключових інституцій і сфери охорони здоров’я, а не на видимість трансформації галузі. І ми бачимо, що зараз є хвороба цих змін.

Ми хотіли б бачити реакцію, тому що той зворотній зв’язок, про який ми так багато говоримо….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте будь ласка.

До слова запрошується народний депутат України Ханенко Святослав Михайлович.

Шановні учасники парламентських слухань, я дуже прошу вас дотримуватися регламенту проведення, тому що список запрошених і виступаючих дуже великий, щоб кожен встиг висловитись. Будь ласка, дотримуйтесь і готуйтеся до цього.

ХАНЕНКО С.М. Доброго дня всім! Шановне товариство! Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, яке я представляю вважає, що сучасний стан охорони здоров’я України є катастрофічним. Потреба в реформуванні галузі охорони здоров’я, адаптації її до нових економічних реаліїв є більш ніж нагальною. Це зрозуміло всім. Однак нинішні авантюрні, хаотичні дії влади призводять до ще більшого погіршення ситуації. Позитивного ефекту не відчувають ні пацієнти, ні медики, ні бюджет. Є всі підстави вважати, що в такому вигляді реформа приречена на провал.

Наразі часто можна почути заклики громадськості і деяких політиків,взагалі припинити процес реформування. Але зупинка реформ призведе до остаточної деградації галузі, поглиблення існуючих проблем. Тому вже зараз на найвищому рівні потрібно визнати помилки і кардинально переглянути підходи до реформи. Про справжню реформу системи можна буде говорити лише тоді, коли лікар загальної практики сімейної медицини буде самостійною і юридичною особою, фондотримачем, який, крім медичної функції, буде здійснювати економічні, фінансові, юридичні, організаційні заходи для забезпечення здоров’я своїх пацієнтів.

Поки що відбувається відверта дискредитація інституту лікаря загальної практики сімейної медицини. Це є небезпечним викликом щодо перспективи майбутнього й ефективного реформування системи охорони здоров’я України. Зараз надважливо остаточно визначитися з тим, яку систему охорони здоров’я ми будуємо. Це має бути відображено у концепції державної політики в сфері охорони здоров’я, а кроки щодо її реалізації – у відповідній державній програмі, затверджених відповідними законами України, я це підкреслюю. В них мають бути чітко визначені характеристики всіх складових елементів системи відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, а саме: економіка, фінансування, управління, лідерство, наука і знання, інформації та інформатизація, медичні стандарти і технології, кадри охорони здоров’я та система надання послуг.

Тому рекомендації наших парламентських слухань мають визначити чіткий та узгоджений напрямок дії державних органів і суспільства, спрямований на реальний розвиток ефективної системи охорони здоров’я. Я наголошую, в документі має бути зазначена необхідність термінової розробки і прийняття законів України про концепцію державної політики в галузі охорони здоров’я та державну програму розвитку системи охорони здоров’я України.

Крім цього, необхідно створити Національний інститут громадського здоров’я, наукову державну установу, підпорядковану Кабінету Міністрів. Очевидно, що Академії медичних наук доцільно ініціювати створення установ для здійснення наукових розробок і досліджень у стратегічних напрямках розвитку системи охорони здоров’я.

На часі зміни і в освіті. Галузі потрібні фахівці за спеціалізацією медичне право, медична ядерна фізика для роботи у сфері профілактики проблем, пов’язаних з обігом та вживанням алкоголю та наркотиків, з реабілітації.

Надзвичайно актуальним є питання законодавчого врегулювання створення університетських клінік.

Система державних закупівель у галузі охорони здоров’я абсолютно корумпована. І одним з її елементів, без сумніву, є Міністерство охорони здоров’я. Цю систему реанімувати неможливо, вилікувати тим більше. Тому потрібно домогтися того, щоб МОЗ було виключено з процесу державних закупівель. Необхідно звільнити міністерство від виконання невластивих йому функцій і передати повноваження щодо управління державними закладами охорони здоров’я та держзакупівель національній медичній агенції, а міністерству як державному регулятору, сконцентруватися на забезпеченні виконання 49-ї та інших статей Конституції і Законів України.

Взагалі, викликає подив ігнорування особисто міністром Богатирьовою звітності і відповідальності перед профільним Комітетом Верховної Ради, що спонукає нас до постановки питання про її термінову відставку.

Для Всеукраїнського об’єднання “Свобода” програними завданнями є прийняття державної програми культивування у суспільстві здорового способу життя, впровадження ефективного медичного страхування, вдосконалення державної програми “Репродуктивне здоров’я нації”, формування сучасної системи виробництва і обігу лікарських засобів та виробів медичного призначення відповідно до директив Європейського Союзу.

Ми вже розпочали роботу над розробкою збалансованої законодавчої бази, необхідної для формування ефективної системи охорони здоров’я України та закликаємо до цієї роботи всіх зацікавлених політиків і фахівців. Я впевнений, що шлях до успіху лежить через відкриту активну…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд дайте завершити, будь ласка.

ХАНЕНКО С.М. Я впевнений, що шлях до успіху лежить через активну відкриту суспільну дискусію і взаємодію всіх, хто щиро зацікавлений в розбудові соціально-справедливої національної системи охорони здоров’я в ім’я майбутнього України і українців. Дякую за увагу. Слава Україні! (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Присаджуйтесь, Святослав Михайлович.

До слова запрошується народний депутат України Ілик Роман Романович, перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я. Підготуватися народному депутату Ляшку Олегу Валерійовичу.

ІЛИК Р.Р. Вельмишановні члени президії, шановні колеги, друзі! Ви знаєте, мені чомусь спав зараз на спогад випадок, який нещодавно стався у нас, у Львівській області. Коли дівчинку, яка йшла з дому до школи, вкусила по дорозі змія і ось більше ніж годин уїхала “швидка”, потім більше ніж годину її везли до лікарні, де в старій добитій машині вона помирала на руках своєї матері. І коли приїхали до лікарні, виявляється, що сиворотки немає, як і немає сироватки від правцю, від дифтерії, інших небезпечних інфекцій.

Друзі! Сьогодні нас дивляться десятки, сотні тисяч українців, яким байдуже, яка буде медична реформа, їм це не має абсолютно ніякого значення. Вони хочуть бачити якісну і доступну медицину і незалежно від того, чи це дорослий, чи це дитина, незалежно від того, чи це багата людина, чи це бідна людина, вони хочуть бачити доступну і якісну медичну допомогу. Кожен хоче бачити те, щоби “швидка” приїхала до нього вчасно. Той, хто мешкає в селі, щоб він міг отримати потрібний рівень медичної допомоги в сільській амбулаторії, той, хто мешкає в місті, відповідно в поліклініці чи в лікарні, де тепло, затишно, де ця лікарня обладнана необхідним обладнанням і відповідно забезпечена необхідними медикаментами, де працюють чуйні, добрі кваліфіковані лікарі.

Шановні друзі, мені насправді шкода, що на засіданнях комітету Верховної Ради України у нас ще жодного разу не було міністра, тому що насправді є дуже багато питань і пропозицій, які лунають на комітеті і які, на жаль, не вирішуються міністерством. Зокрема, сьогодні настав час системної реформи в Україні. Системної з точки зору системного цілісного документу, який називається “Стратегія розвитку охорони здоров’я в Україні”. При наявності такого системного документа ми розуміємо куди ми рухаємося. Ми розуміємо тоді, що треба фінансувати ті програми, які передусім стоять попереду; ті програми, від яких реально сьогодні гинуть тисячі і тисячі людей. Ми розуміємо, що є смертність, є структура смертності. Не враховуючи її, неможливо розрахувати пріоритет фінансування по відповідних державних програмах.

Друзі, пілот – це не є якийсь експеримент з точки зору якогось показового округу. Пілот – це є те, де треба провести детально, ретельно аналіз всіх помилок, які допускаються під час його реалізації. І тільки після того цю модель можна реалізувати в рамках всієї України. Тому якщо цього детального аналізу нема, а ми, на жаль, його сьогодні не чуємо, і в тих великих, об’ємних документах, які ми отримали і від Кабміну, і, зокрема, від МОЗу нема оцієї деталізації цих помилок, які є сьогодні в пілотах. І сьогодні переважна більшість медиків, коли чує про ПМСД чи про шпитальні округи, чи про якісь інші речі – єдиний медичний простір і так далі – вони починають нервувати, вони приходять до стану колапсу. Тому, шановні друзі, в такий спосіб реформа в Україні не піде.

Нам сьогодні треба обов’язково, маючи стратегію розвитку України загалом, обговорити її обов’язково в різних середовищах, у тому числі тих, які присутні сьогодні в цій залі, в тому числі серед асоціацій, серед громадських організацій. І після того робити реальні кроки.

А реальні кроки повинні робитися також і для розвитку приватної медицини. Жодного слова сьогодні про це не сказали, друзі. А треба ж переглянути питання ліцензування приватних медичних закладів. Треба зробити все для того, щоб стимулювати цей розвиток цієї галузі в сільській медицині.

І наостанок. Сьогодні треба забезпечити справжній і справедливий розподіл нехай навіть тих мізерних коштів, які є по областях.

І, друзі, на завершення я хочу сказати. Якщо ми не подбаємо про…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд дайте для завершення.

ІЛИК Р.Р. …не подбаємо про їхні заробітні плати, а особливо я хочу підкреслити, про їхні пенсії, ми будемо мати повну стагнацію галузі. Вітаю вас з наступаючим святом і слава Україні! (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Присажуйтесь, Романе Романовичу. Для виступу запрошується народний депутат України Ляшко Олег Валерійович. Приготуватися народному депутату Україні Спіріній Ірині Дмитрівні. Будь ласка.

ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Колега Ілик згадав про маленьку дівчинку, яка померла від того, що їй не надали вчасно допомогу від укусу змії. А я хочу згадати про іншу маленьку львів’янку Діану Сидельник, яка 30 травня загинула в кримському санаторії “Юність” від того, що на цю 10-літню дівчинку, моїй донці 10 років, от, я представляв, якби моя там донька стояла під тим балконом, от, на неї впав балкон. І та дівчина загинула. Дівчинка, маленьке янголятко, якій жить та жить, вона загинула!

По чиїй вині вона загинула? Скільки разів Міністерство курортів Криму зверталось до Міністерства охорони здоров’я щодо аварійності цього санаторію! Так ні ж, бабла хочеться. Людей дерти в три шкури! І за ті путівки, хай їм грець, тим путівкам! І внаслідок цього загинула дівчинка.

Це на совісті Міністерства охорони здоров’я! Бо ви не відреагували на ті звернення Міністерства курортів Криму! Ви в аварійний санаторій пустили дітей! Своїх дітей ви в аварійні санаторії не пускаєте!

Ваші діти по швейцаріях, по канарах, по мальдівах і відпочивають, і лікуються, і женяться, і місця на кладовищах ви там купуєте. А наші діти живуть тут. І коли я чую казкаря Климчука, губернатора волинського, який розказує про бебі-бум. Про який бебі-бум ми говоримо, коли людям немає де жити, немає де заробляти, немає за що лікуватися, немає за що комуналку заплатити. І ви розказуєте про бебі-бум?

А коли я чую представника дніпропетровського охорони здоров’я Гінзбург, яка хвалиться досягненнями. Да ви свій рідний Софіївський роддом закрили! Якби вони знали, то вони б вас там придушили, коли народжували, за ті справи, які зробили. Свій рідний роддом закрити! І тепер діти, дівчата, молоді, красиві, українські дівчати мають за 100 кілометрів їхати, щоб народжувати. І коли нам міністр Богатирьова розказує про те, що “швидка” за 9 хвилин доїде, пані міністре, ви в якому світі живите, ви з якого космосу прилетіли? Ви не разом з Черновецьким там у космосі? Я вам розкажу, як їде “швидка”. Мій округ – Борзнянський район, село Нові Млини. Ви закрили там дільничну лікарню. Від райцентру до села – 53 кілометри. Дороги немає. І коли на “швидку” дзвонять, то питають, скільки вам років. Як людина старшого віку, вже ніхто не поїде. Чи є чим заправити машину. Якщо немає чим заправити, теж не поїдуть. От вам і їде та “швидка”.

Може до вас вона справді доїжджає швидко. Ви були коли-небудь, я маю на увазі не з інспекторськими візитами, а чи лікувалися ви коли-небудь у простій нормальні українській лікарні? Ні. Ви лікуєтеся в урядових клініках і ви лікуєтеся за кордоном. А мільйони людей ви позбавляєте можливостей отримувати навіть елементарну медичну допомогу. Чи можете ви уявити, щоб дід чи баба, яким по 70, по 80 років, вони їздили до райцентру по медичну допомогу? Да вона та нещасна людина 100 метрів по вулиці не пройде. А ви розказуєте, що вона до райцентру їхала. Їй треба, щоб під боком був медик і надав ту допомогу.

І ви грубо порушуєте статтю 49 Конституції України, яка встановлює заборону на скорочення мережі лікувальних закладів. А ви берете і скорочуєте під приводом економії бюджетних коштів. Красти менше треба. І не треба фірми сина під тендери підставляти. І в 5 разів дорожче ліки продавати. І тоді будуть гроші і на швидку, і на бензин. А так я в округ приїжджаю, що в мене медики просять? Дайте колесо до машини, дайте акумулятор до машини, дайте бензин до машини. Отой вся ваша реформа медична. Це не медична реформа – геноцид, який ви проводите. Бо вам начхати на інтереси простих українських громадян. Бо собі давно забезпечили вже комунізм і безплатну медицину.

Я особисто вас бачив на службовому мерседесі, ви в Луі Вітону неділю в супроводі охоронців і помічників їздили. І три години там невідомо що робили. На луї вітони і на мерседеси службові гроші у вас є, а на те, щоб швидка до села доїхала – грошей немає.

Тому, я думаю, вихід один. Перше – Верховна Рада має прийняти мій законопроект і колеги Куровського про мораторій на закриття лікарень. Бо ви ж, половина з вас залишиться без роботи. І найголовніше – міністр Богатирьова має вийти на цю трибуну і подати у відставку. Якщо у вас є хоча б краплина совісті і відповідальності перед Україною… (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Присаджуйтесь, Олег Валерійович.

До виступу запрошується Спіріна Ірина Дмитрівна, народний депутат України. Підготуватися запорожцю Петру Петровичу.

СПІРІНА І.Д. Шановний Ігорю Григоровичу, шановні народні депутати, шановні гості! Більше півтора року в Україні триває реформа медичної допомоги в пілотних регіонах. За цей час визначилася її головна проблема – відсутність єдності завдань та практичних дій.

Говорять про одне, а роблять зовсім інше. Президент поставив завдання – підвищити якість та доступність медичної допомоги населенню. У пілотних регіонах спостерігаємо протилежне. Центри первинної медичної санітарної допомоги оснащенні на 60 процентів від нормативів. Штатні посади лікарів первинної ланки укомплектовані у Донецькій області на 63,8 процентів, у Дніпропетровській області – на 75 процентів.

Укомплектованість екстреної медичної допомоги лікарям у пілотних регіонах становить близько 60 процентів, лікарів-терапевтів масово пер навчають на сімейних за 6 місяців. Як можна опанувати 8 клінічних спеціальностей за 6 місяців. Та ж неможливо! Я як фахівець, як людина, яка працює в Дніпропетровській медичній академії,пропрацювала, неможливо це абсурдно. Навантаження на лікаря перевищує нормативне майже вдвічі. Середня заробітна платня медиків нижче, ніж в освітній галузі. Про яке підвищення якості, вартості ми сьогодні говоримо?

Населення обурене зниженням доступності медичної допомоги через закриття стаціонарів під гаслом реорганізації. Стаціонарна медична допомога стає все більше віддаленою від українського села, прирікаючи його на вимирання. Лише у Дніпропетровські області закрито 29 дільничних лікарень, кількість споруд лікувальних закладів зменшено на 162 одиниці, 58,8 тисяч квадратних метрів. Це пряме порушення статті 49 Конституції України. Як наслідок – 63 проценти мешканців Дніпропетровщини негативно ставляться сьогодні до такої реформи.

Але, перший заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова запевняє журналістів, що закриття медичних закладів не можливо і не потрібне. Мабуть менеджери реформування втратили зв’язок з реальністю і людьми. Звітуючи про успіхи на місцях, реформатори дезінформують Президента України та громадськість в Донецькій області. При наявності сучасного перинатального центру у 2012 році малюкова смертність зросла на 12 процентів та на 30 процентів підвищені цей показник в Україні. У Дніпропетровській області в 2012 році малюкова смертність зросла на 5,3 проценти та продовжує зростати у 2013 році. І це за наявністю 2 перинатальних центрів. Ось показники з Дніпропетровської області, інформація щодо проведення пілотного проекту реформування охорони здоров’я, віддам, подивитесь.

Шановні колеги, звертаю вашу увагу, що в аналітичних матеріалах, які були нам роздані, ці показники відсутні, нам, депутатам. Нас інформують лише про зниження малюкової смертності загалом в Україні. Звіти, які надаються відповідним особам за медичну реформу в пілотних регіонах, не відображають реальний стан справи у галузі і не дозволяють порівняти ефективність попередньої системи охорони здоров’я та реформованої. Реальний наслідок цієї реформи – руйнація існуючої системи хорони здоров’я, відсутність профілактики, зростання недовіри населення до медицини та до влади.

Комуністична партія пропонує. Нами підготовлений 2661 – це наш законопроект – для скасування цієї реформи. Не допустити поширення реформи системи охорони здоров’я не в пілотні регіони. І звернутись до Генеральної прокуратури з притягненням до відповідальності осіб, які на місцях написали та реалізували пілотний цей ганебний проект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, присідайте, Ірино Дмитрівно.

Для виступу запрошується голова Постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим з соціальних питань Запорожець Петро Петрович. Підготуватись Вілкулу Юрію Григоровичу.

ЗАПОРОЖЕЦЬ П.П. Уважаемые участники слушаний, инициатива, с которой выступил Президент, она правильная, и другого пути у нас быть не может. Потому что вы сами все со своих предложений сказали, что так дальше жить нельзя. А уже, каким путем мы пойдем, – это уже другой вопрос. Так вот, хотелось бы так, чтобы этот путь был один и для науки, и для образования, и для нашей медицинской практики. Чтобы это все было объединено и направлено. Но, к сожалению, у нас не всегда это получается.

Вот, допустим, приняли Бюджетный кодекс, определили задачи в области работы медицинских университетов по подготовке кадров с точки зрения сегодняшнего дня. Да, надо переориентироваться, экстренная медицинская помощь, семейные врачи, то, что у нас практически вообще не существовало.

А теперь давайте возьмем, берем документ и смотрим неурегулированные документы, взаимоотношения медицинских университетов и тех, будем говорить так, лечебных заведений, которые работают кафедры, и надо платить еще, оказывается, и аренду за то, что кафедра продвигает науку в нашей медицинской практике. Где это было видано? И вот такое заложено в законодательных документах. Значит, надо это поправлять, надо.

Обращаемся, посылаем сюда документы, решение Верховного Совета с просьбой решить здесь, в этих стенах, но до сегодняшнего дня, больше года, ничего здесь не решается. Это беда. Я думаю, Президент не для этого инициативы подавал. А необходимо, наверное, реализовать.

Второй вопрос, будем говорить так, поручение Президента. После его визита обратилась вся общественность, люди, что у нас нет вообще такого центра экстренной медицинской помощи. Есть в зачаточном там недострой и так далее. Чтобы решить, есть два варианта: либо на базе одной из больниц города Симферополя сделать центр республиканский, либо же новый, то есть достроить ту незавершенку. Но одна цена вопроса – 37 миллионов, а другая -100 миллионов. Есть соответствующая определенная разница.

Прошло полгода – никто палец об палец поручение Президента не выполняет. Так как же тогда? А здесь то забастовки у Верховной Раде, то еще что-то там, то несогласие, не могут сформировать повестку дня. Вы думаете, нам это приятно?

Я согласен с министром, который требует, да, первичное наше звено медицины, оно должно быть, это основа, и мы видим его. Потому что, когда мы поправили и по-новому полностью структуру нашу медицинскую по Крыму и ФАПы, и амбулатории, мы увидели за последние три года, когда приняли программу “Здоровье крымчан”, мы увидели положительную динамику. У нас прирост рождаемости пошел, уменьшилась смертность. Потому что, правильно министр сказал, мы уже сегодня научились довозить больного инфарктном, инсультом до ближайшей амбулатории, понимаете? То есть, это же практика, и она показывает, и другого пути у нас нет.

Я бы хотел, вот здесь народные депутаты поднимали вопрос с точки зрения обеспечения вакцинами. Да, я скажу так, что я согласен с Татьяной Дмитриевной, она два года подряд нас выручала, Автономную Республику, мы обращались и в 2011-ом, и в 2012 году, потому что у нас не только, как сказали, от укуса змеи, у нас не было от энцефалитного клеща, от столбняка, от кори, дифтерии и много чего другого. У нас призывники уходили в Вооруженные силы не обеспечены теми прививками, которые положено им иметь. Поэтому, спасибо вам, Татьяна Дмитриевна, пользуясь моментом, передаю от наших и призывников и других категорий граждан.

В обращении к Кабинету Министров, в который мы обращаемся неоднократно пересмотреть формулу рассчета на финансирование экстренной медицины. Ну, казалось бы, в законе четко определено, что должны производиться расcчёты в соответствии численности населения плюс тех контингентов или население, которое там пребывает.

У нас Крым с мая до октября увеличивается на 6-7 миллионов. Если в других областях люди на заработки уезжают, то у нас, наоборот, люди съезжаются, и 62-65 процентов – это наши украинцы. А как же, мы не можем тогда обеспечить их соответствующими медикаментами и уровнем их защиты? Поэтому я обращаю внимание, чтобы вы пересмотрели эту формулу рассчета и убрали там понижающий всякий коэффициент.

Служба крови. Спасибо, здесь подняли Крым – сегодня донор других регионов по донорской крови, мы выполняем план на 120 процентов. И служба крови, вот буквально при подведении итогов, к нашему подведению итогов, которые будут сейчас ко Дню медицины, нашей родной, так премию будут получать в основном…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, 20 секунд вам.

ЗАПОРОЖЕЦЬ П.П. Спасибо, больше ничего не надо. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте. До слова запрошується президент всеукраїнського об’єднання органів місцевого самоврядування і асоціації міст України Вілкул Юрій Григорович. Підготуватись Мусію Олегу Степановичу.

ВІЛКУЛ Ю.Г. Шановні народні депутати! Шановні учасники парламентських слухань! Трохи більше більше одного року, як Кривий Ріг займається пілотним проектом з реформування охорони здоров’я. Я хотів би сказати всім: реформування йде, і це не тільки в медичних закладах, а – це є головне – значно покращується якість обслуговування населення.

Як організоване реформування в Дніпропетровській області і в місті Кировому Розі? Створений керуючий комітет, під яким контролем йде реформа, і голова обласної державної адміністрації, і обласної ради, і міські голови, і громадські об’єднання і, безумовно, що саме головне – медичні працівники. Медичні працівники, як практики, так і науковці, так і наша Дніпропетровська медична академія. На початку реформи кожного тижня керуючий комітет збирався і регулював ці всі питання. Зараз уже трошки ріже раз на місяць. Але, я вам скажу, я – гірничий інженер, і зараз перед медиками виступаю, але виступаю як голова міста Кривого Рогу. І, знаючи проблеми ці всі, від Асоціації міст України і від багатьох людей, котрі не байдужі до цього, я вам скажу, що, якщо керівник адміністративно-територіальної громади особисто, безумовно, разом з медиками, не займається питаннями реформи, будуть дуже важко йти реформи і дуже мала буде їх ефективність. Там, де разом займаються цим питанням є ефективність в роботі. Так я кажу? (Оплески) Бо ми зрозуміли, що дуже важко, а я би сказав, неможливо самим медикам робити цю реформу. І тому я хотів би сказати, що… хотів би подякувати Ірині Михайлівні Акімовій, безумовно, Тетяні Дмитрівні Бахтєєвій, Раїсі Василівні Богатирьовій за те, що ви конкретно працюєте і конкретно впроваджуєте цю реформу, бо ми разом з вами працюємо над кожним нюансом, над кожними цими всіма справами.

Тепер зупинюся на конкретних фактах. Безвмовно, Кривий Ріг – це саме потужне в Україні промислове місто і протяженность його 126 кілометрів, і ми тому організувати сім центрів первинної медично-санітарної допомоги. При їх створенні враховане географічне наше розположення і зручність доступу до кожного центру мешканцями нашого міста. 29 ми зробили амбулаторій, зараз ще закінчуємо 9 нових амбулаторій. Це дозволило значно підвищити доступність надання медичної допомоги.

Безумовно, було виконано ремонти, придбано засоби зв’язку та комп’ютерного обладнання. Не буду на цьому увагу вашу акцентувати, бо по комп’ютеризації первинної медичної допомоги можу розказувати багато. Із місцевого бюджету ми виділили кошти. Кожен наш врач первинної медичної допомоги буде мати комп’ютер.

Безумовно, реформування і друга ланка. І на останнє я хотів би сказати що у нас в Асоціації міст України є такий сектор, як охорона здоров’я. До нас у місто приїжджали і знайомилися і проводили нараду 36 керівників медичних… медицини…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, двадцять секунд – завершити.

ВІЛКУЛ Ю.Г. …у містах практично всієї України, і всі так, скептично спочатку, а потім сказали: да, реформа іде, реформа є і вона повинна бути.

А що стосується полового будинку, те, що сказали, до нашого пренатального центру 30 кілометрів, а там, на жаль, була одна врач, ну, і, на жаль, сім…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Присажуйтесь, Юрій Григорович. (Оплески)

Для виступу запрошується голова Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я України, президент Всеукраїнського Лікарського Товариства Мусій Олег Степанович.

Підготуватися Чопею Івану Васильовичу.

ЛЯШКО О.В. (Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дотримуватися порядку. Олег Валерійович, присаджуйтесь. Виступайте, будь ласка.

МУСІЙ О.С. Шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань, шановні колеги лікарі!

Я не буду зупинятися на тих пропозиціях 16-ти, які у мене є ось тут написані, я передам в президію для врахування в підсумкових рішеннях. Я думаю, обов’язково вони будуть враховані, а зупинюся на найболючіших двох питаннях, які турбують безпосередньо лікарську громадськість – це оплата праці і це статус лікаря взагалі в Україні.

Щодо оплати праці, безумовно, усім зрозуміло, що реформа медичного обслуговування має бути спрямована в тому числі і на покращення, власне, самого обслуговування. Увесь світ знає, що без ефективного заохочення медичних працівників цього домогтися неможливо. Славнозвісна тарифна зрівнялівка, яка ….. у всіх бюджетній сфері, це символ безініціативності і байдужості усієї системи, існуючої у нас, до людей. Добре працював чи погано – все одно максимум півтори ставки отримав. При такому підході і щодо таких заплат – півтори ставки ми можемо тратити молоді кадри, точніше уже їх повномаштабно втрачаємо, а інші країни їх радо приймають. Коли громадськість ознайомилася з програмою економічних реформ, а потім із законом про пілоти, то виникли великі сподівання на покращення у сфері оплати праці. Але що ж насправді? У звітах ми чуємо про надзвичайне підвищення заробітної плати медпрацівників первинної ланки, яке вже начебто відбулося, але не так… Але, як же так сталося, що в 2012 році під час запровадження надбавок бюджетні кошти на оплату праці були не використані. Не зрозуміло, звідки ж тоді 50 відсотків задекларованих приріст доходів лікарів і медсестер.

Ще більше питань виникає у лікарів, які уважно прочитали так звану “революційну” постанову з оплати праці Кабінет Міністрів 209, яка б мала відкрити нову еру оплати праці в бюджетній сфері та відповісти на сподівання медиків. Вона регулює застосування надбавок за якість.

Складно і взагалі незрозуміло, що це: нова надбавка за якість медичної допомоги чи давно знайома премія за економію фонду заробітної плати. Але незрозуміло для чого надзвичайно ускладнена.

Там, де реально працює оплата за якість, варто лише перетнути кордон України в бік Заходу, усе досить просто і прозоро. Є якість роботи – є надбавка, яка пропорційна певним досягнутим показникам. А тут треба спочатку забрати, а потім, можливо, віддати, об’явивши це винагородою.

Ця забава, в яку уже рік граються пілотні регіони, а скоро має почати застосовуватися і в усій Україні, бо цей, так би мовити, позитивний досвід повинен бути поширений найближчим часом без врахування, безумовно, закону… вимог Закону про пілоти, який має бути спочатку враховані всі помилки, а потім з 2015 року тільки розповсюджуватися на всю державу. На то й експеримент, щоб експериментувати та мати можливість відібрати та узаконити найкращі варіанти. А тут навпаки: одразу внормовано найгірший варіант викривлення самої ідеї мотивації за якість. При такому механізмі заохочення годі очікувати на покращання і сприйняття медиками реформи.

Коли поговориш з людьми, приходить думка, що це просто знущання над медиками. Мов, хотіли надбавки – отримайте. В результаті багато хто вже хоче назад свої ……..півтори ставки. Як то кажуть, без головного болю.

Пропоную вписати у рішення слухань пункт: Докорінно переглянути Постанову Кабінету Міністрів 209 та передбачити незалежне формування оплати за обсяг і якість роботи; лібералізувати підходи до визначення надбавок за якість і обсяги і надати право вирішувати це питання трудовим колективам безпосередньо. Реформа та нова система лише тоді стануть надбанням суспільства, коли лікар, медсестра, трудовий колектив, медична спільнота стануть активними гравцями цієї системи, а не іграшками у руках недолугих чиновників, що ми на сьогодні маємо.

Друге питання, це лікарське самоврядування. В плані реформ вкрай нагальним є включення туди зміни системи управління охороною здоров’я, де держава у вигляді Міністерства охорони здоров’я та професіонали, які працюють у системі, – лікарі, медсестри, фармацевтичні працівники, утримують партнерські, властиві для кожного з них функції щодо управління системою. Цього можна досягти через прийняття Закону про лікарське самоврядування і створення в Україні професійної корпоративної організації лікарів як організації публічного права.

Це дасть змогу децентралізувати функції існуючої монопольної адміністративно-командної моделі управління охороною здоров’я і пройти до європейської суспільно-адміністративної моделі управління.

Все це можна було б здійснити прийняттям Верховною Радою Закону про лікарське самоврядування, проект якого підготовлений уже давно і тричі подавався до Верховної Ради. Але на те не було політичної волі.

Тим більше, що професійно-корпоративна організація лікарів з ….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Присажуйтесь, Олег Степанович. Дякую вам за виступ.

Для виступу запрошується Чопей Іван Васильович, президент Закарпатської обласної громадської організації “Асоціація лікарів сімейної медицини”. Підготуватися Петренку Павлу Дмитровичу.

ЧОПЕЙ І.В. Шановний Голово! Шановні учасники парламентських слухань! Колись мудрий Конфуцій сказав, не дай, Боже, жити в період реформ. Так кажуть, така наша доля. І оскільки ми сьогодні почули у доповіді міністра, що в основу реформ покладено дві речі: це реформування первинної ланки – екстреної допомоги. Ми повинні всі задати все ж таки питання, чи хочемо ми міняти, вивчаючи досвід європейських країн, оскільки ми з Закарпатської області, маємо там 4 фактично держави, які є в Євросоюзі, ми їх вивчили досвід. І прийшли до висновку, що не можна поміняти первинну ланку, якщо не міняти модель системи охорони здоров’я.

Справа вся в тому, що якщо провести таку умовну класифікацію, сімейний лікар у врегульованій моделі системи охорони здоров’я в Англії зовсім інший, як сімейний лікар у ліберальній системі, наприклад, Німеччини. І він зовсім інший, як, наприклад, у штатній системі у Швеції. Що ми хочемо? Чи ми хочемо захищати систему нашу, яка базується, ми назвали її “Семашко” на поліклінічному рівні, де лікар сімейний – це в основному така поки що декларація? Але все ж таки тут повинні зрозуміти, якщо ми просто будемо кусочками виривати ці реформи, нічого в нас не вийде.

Але не дивлячись на розмаїття культур Європи, духовні цінності різні, моделі, охорону системи здоров’я, вони об’єдналися і зробили такий приблизно, таку первинну ланку, яка всіх влаштовує. На шести основних принципах. Це перше. Чому вони це зробили? Тому, щоб більше можливостей забезпечити однаковий рівень медичної допомоги населенню. Кожна з держав має одне, що ми не маємо у цій системі. Вони всі мають загальнодержавне медичне страхування і перелік медичних послуг, що забезпечується державою, що у нас немає. Ми почали, як кажуть, не з того кінця, можливо.

Слідуюче. Мають малий відсоток приватного медичного страхування. І саме цікаве, що лише тоді досягають кращих показників, маючи дешеву оцю первинну ланку. А ми кажемо, ми реформуємо, дайте нам мільярд, ми відкриваємо. Тобто тут чомусь виходить навпаки.

Тобто європейська система первинної ланки, таке узагальнення, базується практично, надається центрами те, що і ми хочемо, пацієнти мають право вільного вибору лікаря. І лікар загальної практики працює за принципом воротаря. Ні один медик не піде на вторинний рівень без дозволу сімейного лікаря. І, на кінець, є прикріплене населення, як і у нас. Але пацієнт отримує медичне обслуговування за фіксований страхований внесок.

Тепер відносно декілька слід, оскільки не маємо часу, за нашу сімейну медицину. Дійсно, дуже багато зроблено. Але якщо подивитися на організацію та устаткування клінік сімейної медицини, позитив, дійсно, є, тому що вони створені. І ці первинні центри так само в Європі є. Але негатив. Практично ці сільські лікарні, 23 проценти їх розміщено у старих, непристосованих будинках. Більше 8 тисяч оцих, ми назвемо горде слово, клінік сімейної медицини, вони не оснащені автомобілями. А ми чуємо, що автомобіль, по-перше, треба доїхати, тому що віддалені зараз, доступність різко зменшується. І саме страшне, що тут нам треба прийняти рішення, необхідно загальнодержавне устаткування клінік сімейної медицини. Тому що на разі устаткування клінік відбувається за рахунок органів місцевого самоврядування, а там грошей нема.

Слідуюче: відносно кількості сімейних лікарів. Дійсно, ми чули в доповіді: має бути ….10 тисяч сімейних лікарів. Але 6 тисяч сімейних лікарів – це практично збереження, це щось таке середнє між педіатром і терапевтом, які мають пенсійний вік. Лише в інтернатурі можна підготувати справжнього сімейного лікаря, і я думаю, що скорочення до 4 місяців підготовки – це була величезна помилка.

Тепер ще декілька слів відносно функцій сімейного лікаря в Україні. Згідно з українським законодавством сімейний лікар повинен давати допомогу 1500 громадянам у селах і 1200 і в селах – навпаки, так. Але все ж таки проблема виникає як психологічна, так і соціальна. Я маю колегу професора, який сказав: “Ви знаєте, я б ніколи не відправив свого внука, щоб його дивився сімейний лікар. Хай його краще подивиться самий поганий педіатр”.

Тут треба розуміти, що для реформ потрібен час. І все ж таки от діти дошкільного і шкільного віку все ще знаходяться під наглядом педіатра.

Ну, я все ж таки хотів би сказати три речі. якщо дозволите. Сімейна медицина в Україні знаходиться лише на початку свого розвитку. Можливо, тут є проблема в тому. що ніде в Європі реформи не проводило відомство, яке потребує реформування. Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Присаджуйтеся, Іван Васильович.

Для виступу запрошується народний депутат України Петренко Павло Дмитрович. Підготуватися Коваль Вікторії Миколаївні.

ПЕТРЕНКО П.Д. Павло Петренко, фракція “Батьківщина”. Шановні запрошені, шановні народні депутати, учасники цих парламентських слухань! Насправді ситуація у вітчизняній системі охорони здоров’я, м’яко кажучи, катастрофічна. Тому що повна відсутність ліків першої необхідності у медичних закладах, закриття лікарень, закриття поліклінік, відсутність тої необхідної кількості машин швидкої допомоги. Фактично зрив і провал програм імунопрофілактики, боротьби з туберкульозом, ВІЛ/СНІДОМ. Проведення незаконних медичних досліджень на дітях, масовий обіг неякісних ліків і дуже багато-багато інших проблем, які є зараз фактично трендами роботи нашої системи охорони здоров’я є тому свідченням.

Чого тільки вартує не так давно розпочата медична реформа. Фактично лише за 2011 рік вона звелася до закриття близько 300 лікарень і близько 800 поліклінік.

У 2012 році цифри ще більш катастрофічні. Ситуація довкола реформи медичної системи екстреної медичної допомоги така сама. Задекларовані строки, які були озвучені урядом і профільним міністерством, що фактично за 10 хвилин доїжджає швидка допомога до будь-якого населеного пункту – це повна профанація. Тому що не вистачає і години часу для того, щоб спасти важкохворого, а в селах взагалі ця проблема не вирішується, тому що там немає таких машин медичної допомоги. Ситуація з ліками взагалі катастрофічна. Тільки за офіційними даними близько 10 відсотків, тобто кожна 10 упаковка ліків є контрафактною, тобто підробкою. І це спричиняє до того, що в Україні масово гинуть люди від так званих неякісних ліків. І в цій ситуації що робить МОЗ? Замість того, щоб виправляти цю ситуацію МОЗ приймає активну участь у державних закупівлях і закуповує так звані сумнозвісні ліки за державні кошти по значно завищеним цінам.

Тим часом пересічні українці потерпають від того, що рівень життя дуже низький, а фактичну вартість ліків в Україні перевищує цю вартість наших країн-сусідів в рази. За офіційною статистикою, якщо порівняти вартість основних, базових ліків в країнах Росії, Білорусії, Молдови і України, то ми від них погано відрізняємося, тобто наші ліки дорожчі від 20 до 600 відсотків.

Так, декілька прикладів. Ціна препарату для профілактики інсульту (інфаркту) “Плавікс” в Україні становить близько 900 гривень, а от в Болгарії – 140 гривень, в Молдові – 172 гривні. Тобто це не відсотки – це сотні відсотків, і врази відрізняється вартість цього препарату в Україні. Інший препарат – “Ампріл”, який призначається хворим на серцеву недостатність, в Україні коштує 65 гривень, в Болгарії, в Молдові – 25 гривень. Інший препарат – “Мукосат”, який використовується при лікуванні суглобів, в Україні коштує 286 гривень, в Білорусії – в 6 разів менше, всього 41 гривню. І таких прикладів десятки.

Більше того, МОЗ не втручається в цю ситуацію, а закуповує ці ліки по завищеним цінам за державні кошти і іде інша системна проблема – проблема наших органів охорони здоров’я на місцях. В деяких установах фактично відбувається надлишок ліків або відповідного медичного обладнання, а інші медичні установи потерпають від того, що їм не поставляють ці ліки роками. Ці всі фактичні провали говорять тільки у цьому році ця статистика була б ще більш вражаючою, якщо б профспілки не домоглися в кінці березня встановлення з 1 січня тарифу першого розряду ЄТС у розмірі 852 гривні. З грудня буде змінено розмір мінімальної заробітної плати. Ще не факт, що зміниться тариф першого розряду, бо Міністерство фінансів вже повідомило профспілку, що на ці цілі для бюджетної галузі додатково потрібно понад 1 мільярд гривень, яких немає. В такому випадку розрив між мінімальною заробітною платою та тарифом першого розряду збільшиться з 300 гривень до 366, що призведе до збільшення соціальної напруги.

Шановні народні депутати, просимо допомогти бюджетникам у вирішенні цього питання та внести відповідні зміни до Закону України про Державний бюджет на 2013 рік.

За останній рік в напрямі підвищення мотиваційної складової в пілотних регіонах зроблено певні кроки: запроваджено надбавки за обсяг і якість. Олег Степанович їх тут критикував. Не така погана, та 209 постанова, проблема в іншому: посадовий оклад такий самий, як і у всіх лікарів. Якщо б він був сам збільшений, то тоді ці надбавки за обсяг і якість зовсім інакше впливали на заробітну плату.

Ще одне, збільшення заробітної плати, воно йде за рахунок навантаження, перевантаження сімейних лікарів. Але вони хоча б за те перевантаження отримують сьогодні додаткові кошти за обсяг. Проблема у нас сьогодні більш гостро стоїть у реформованій первинній ланці не пілотних регіонів. Бо не вдається поки вирішити питання, при тому ж навантаженні, як і в пілотах, вони не отримують за обсяг і якість оплати. Міністерство фінансів, на жаль, поки позитивного рішення не приймає.

Низький рівень оплати праці є найвагомішим чинником виштовхування кадрів з медичної галузі. Сьогодні в Україні не вистачає понад 42 тисячі лікарів, понад 17 тисяч медичних сестер, понад 24 тисячі посад, зайнятих за сумісництвом, 42 тисячі лікарів пенсійного віку працює, 20 тисяч передпенсійного віку. Тому необхідно залучати молодь, яка має бути провідником реформ. А що вона має? Виплату одноразової грошової допомоги. Необхідно надавати житло, запровадити виплату 50-ти відсоткової надбавки. Особливо це стосується тих хто працює, або кого направили працювати в сільську місцевість і селище міського типу.

Необхідно зняти обмеження щодо пільг на житлово-комунальні послуги (пункт і) статті 77). Я хочу в черговий раз наголосити, що ці гарантії встановлені були в голодні 30-ті роки минулого століття для закріплення кадрів в селі, а не як соціальна пільга для бідних. В кожному регіоні необхідно впроваджувати розроблені, затвердженні відповідно до нацплану програми місцевих стимулів. В умовах реформування виникають потенційні ризики в сфері трудових відносин та соціальному захисті працівників. Необхідно не допускати порушення норм трудового законодавства, і профспілка працює з органами місцевої влади на містах і з Міністерством охорони здоров’я в цьому напрямку. Так, хочу, от приклад, по держслужбі привести: в результаті прийнятої постанови по ліквідації СЕС працівникам при їх звільненні заборгували мільйони гривень по остаточних виплатах. Хоча на спецрахунках колишніх СЕС залишились гроші, але, на жаль, через казначейство вони не пройшли.

Суттєво погіршились умови оплати праці… якщо можна хвилину…

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас ще є достатньо часу.

КОВАЛЬ В.М. Суттєво погіршились умови оплати праці працівників державних службовців новостворених територіальних управлінь через втрату медичного стажу та відсутність стажу державних службовців.

Профспілка разом з міністерством пропонували проект постанови для вирішення цього питання, Міністерство фінансів категорично відмовило. Разом з міністерством вдалось зберегти рівень соціальних гарантій оплати праці пенсійного забезпечення для працівників лабораторних центрів та недержавних службовців територіальних управлінь.

Екстрена медична допомога. Персоналу тут всі кажуть про норматив…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд дайте завершити, будь ласка.

КОВАЛЬ В.М. …для того, щоб бригада “швидкої” приїхала вчасно, потрібно вирішити весь комплекс проблем: від машин до ремонту доріг, освітлення вулиць і нумерацію будинків. Я би просила одну хвилину, якщо можна?

Нас дуже хвилює питання – протиправне посягання на медичних працівників. Останні трагічні події говорять про незахищеність працівників…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

До слова запрошується Аніщенко Олександр Володимирович, директор комунально-лікувально-профілактичної установи “Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” Донецької області. Після нього останній виступаючий – Стогній Андрій Борисович.

АНІЩЕНКО О.В. Уважаемый Президиум! Уважаемые народные депутаты! Глубокоуважаемые коллеги! Я был удивлен, когда Татьяна Дмитриевна в своем выступлении вспомнила о моей столь скромной особе, а потом подумал: мне волей судьбы удалось участвовать в разработке законодательной базы или первых шагов реформирования. Потом теперь волей судьбы, я претворяю то, что мы написали, и я теперь делюсь опытом. Могу сказать первое и однозначное мнение: все, что мы делаем, мы делаем правильно (Оплески). И тот, кто не делает ничего, тот не делает ошибок.

Естественно, надо менять кое-что в законах, кое-что в нормативной базе, и это не обсуждается, это, как знаете, когда приходит колеги реббе два еврея и один говорит ему: что ты … Второй реббе растерялся: и оба правы. И действительно, и та, и эта стороны правы. И я возвращаюсь к главному посылу: мы делаем правильные шаги. Мы 20 лет поливали ту медицину, мы ее разрушали – и почти разрушили. Вы забываете, что в Европе 150 тысяч врачей дефицит. И если мы сегодня не начнем кормить наших врачей, а вы не забывайте тезис очень великого человека: кто не кормит свою армию, тот кормит армию иностранную, завоевателей. У нас с вами есть Азия, а наши уедут на Восток, в Россию, или в Европу: Польша и дальше, – там дефицит, Германию. В Германии дефицит врачей. О чем мы говорим? Если первый вопрос не будет в разы… то есть мы действительно… Я знаю, у страны нет денег на все, но надо выбирать приоритет. Мы решили, что первичка экстренная, значит, на эти два вида как минимум в раз надо повысить зарплату. Потом все остальные проценты. Я помню, как мы писали эти проценты: с разных мест подходили – никто не знает. И, самое главное, мы забываем, что мы с вами – люди подконтрольные. Написали, что в эксперименте можно делать все, что угодно. А потом завтра приходит, теперь забыл, как называются, в общем КРУ.

Итак, я могу сказать, уважаемые коллеги, это эмоциональное вступление.

В Донецкой области как в пилотном регионе в 2012 году из 45 субъектов было создано 28 станций. Они были переданы в областной бюджет, передано имущество. И вот только первый год работы службы в новых условиях позволит нам сказать, что внедрение единой вертикали управления и финансирования позволили устранить зависимость от административной территориальной принадлежности, повысить оперативность, рационально использовать ресурсы службы и которая начала работать в условиях единого медицинского пространства.

И как два примера: в 2,4 раза уменьшилось количество непрофильных вызовов. Как будто бы мало, на 24 процента уменьшилось количество так называемых технологических вызовов, в 85 процентах улучшилась своевременность прибытия.

За пошлый год и за этот построено новое здание нашей диспетчерской, вернее ремонтируется, построено новое здание центра, закупили большое количество диагностической и реанимационной аппаратуры, получила область 167 машин. И это все прекрасно. И сегодня у нас обеспеченность бригад, на сегодня – 0,8 на 10 тысяч населения.

Я хочу сказать, что 2012-2013 год впервые в нашей стране и только в службе экстренной помощи по всей стране выполняется 49 статья: о безоплатности медицинской помощи. Врачи приезжают с саквояжем и даже не знают, как их использовать. Ну, почему не знают? Потому что еще не работают по протоколам и стандартам протоколов.

Я хочу вам сказать, что мы вступили во второй.. сейчас заканчиваем, второй этап: с 1 мая у нас 28 станций… Можно еще две минуты? Было много эмоций.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас ще 45 секунд, давайте, будь ласка, завершуйте.

АНІЩЕНКО О.В. Дякую. Так вот, с 1 мая мы создали уже новый центр. В состав центра входит 11 станций, 60 подстанций, 60 пунктов временного и постоянного базирования. Армия – более шести тысяч человек. А теперь бы хотел, раз так мало времени, сказать то, что нам мешает работать, если позволите. Низкую укомплектованность кадров мы никогда не решим, пока не подымем зарплату, то есть надо чтобы человека привлекало. Второе, надо направлять молодых специалистов. Третье…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Двадцять секунд включіть, будь ласка.

АНІЩЕНКО О.В. Минуту… время для того, чтобы мы улучшили время доезда, надо увеличить количество бригад. Ну, норматив учитывает только население, количество, но не учитывает низкую плотность и большие расстояния в сельских населенных пунктах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Володимирович. Присаджуйтесь, будь ласка. (Оплески)

Для виступу запрошується голова Комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації Стогній Андрій Борисович.

СТОГНІЙ А.Б. Добрий день, вельмишановні пані та панове!

Від імені п’ятдесяти міжнародних компаній виробників лікарських засобів, вакцин, виробів медичного призначення та діючих у сфері клінічних випробувань, хочу подякувати, дуже подякувати за надану можливість висловити пропозиції від Комітету охорони здоров’я європейської бізнес-асоціації.

Під час моєї доповіді я б хотів зупинитися на трьох основних питаннях – це загальнообов’язкове державне медичне страхування і реімбрусація, тобто повне або часткове відшкодування вартості лікарських засобів для пацієнтів, розвиток клінічних випробувань в Україні та адаптації стандартів, та гармонізації технічних регламентів для виробів медичного призначення та медичної техніки.

Хочу почати з медичного страхування і рембульсації ліків. Компанії, члени комітету, схвально ставляться до позитивних зрушень, що відбуваються в напрямку покращення доступу пацієнтів до сучасної діагностики захворювань, їх лікування та профілактики за допомогою інноваційних вакцин. Ми вважаємо, що пілотні проекти з реімбурсації, тобто компенсації повної або часткової вартості ліків – це позитивний напрямок діяльності уряду, що слугує на користь населенню країни. В той же час існує необхідність подальшої роботи над широкомасштабним запровадженням реімбурсації ліків в Україні,як частини загальнообов’язкового медичного страхування. Критичним є розроблення критеріїв включення в ці програми як оригінальних, так і генеричних препаратів, що дозволить покращити доступ пацієнтів до необхідного для них лікування.

Також потрібна подальша робота щодо реалізації ініціатив з метою спрощення надходження на ринок лікарських засобів для лікування онкологічних захворювань, захворювань рідкісних хвороб, що потребують лікування так званими препаратами сиротами та ліків для лікування соціально значимих хвороб, так як ВІЛ-СНІД та туберкульоз.

Ми всіляко підтримуємо ініціативу парламенту та МОЗу щодо спрощення процедури реєстрації таких ліків. В той же час логічним продовженням цього напрямку було б спрощення та здешевлення процедури імпорту таких лікарських засобів.

Зменшення нетарифних обмежень дозволить покращити як фізичну. Так і цінову доступність ліків для пацієнтів, тому ми пропонуємо розглянути можливість скасування процедури перереєстрації ліків як на разі такої, якої не існує в країнах Євросоюзу.

Також ми закликаємо не вводити нові бар’єри для імпорту ліків з країн РАSC та прийняти зміни, необхідні для спрощення процедури реєстрації лікарських засобів, які вже дозволені до застосування органами Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та Японії.

Також ми вважаємо важливим оновлення національного переліку ліків для державних закупівель, що має базуватися на адаптованих стандартах та протоколах лікування та містити ліки з доведеною ефективністю, включаючи інноваційні препарати.

Якщо торкнутися розвитку сфери клінічних випробувань в Україні, то хотілось би зазначити, що клінічні випробування є перспективним напрямком розвитку сфери охорони здоров’я, що, в першу чергу, слугує на користь пацієнтів та дозволяє отримати інноваційні ліки на безоплатній основі. Особливо це важливо для пацієнтів з невиліковними хворобами та тим, медичний спосіб лікування яких є недостатньо ефективний. В багатьох випадках це є шанс на продовження життя таких пацієнтів. Тому ми просили на рівні державному створити стратегію розвитку підтримки клінічних випробувань.

Стосовно пропозицій. Це скасування 20-відсоткового податку на додану вартість для ліків, які використовуються для клінічних випробувань, ліки, які надаються пацієнту на безоплатній основі. Це дало б змогу розширити ту діяльність, яка пішла б на користь пацієнтів України, науково-дослідницького потенціалу країни та привело б до збільшення іноземних інвестицій.

Варто зазначити, що починаючи десь з 90-х років в Україні було проведено приблизно тисяча клінічних досліджень, в яких прийняли участь приблизно 100 тисяч пацієнтів. І це дало змогу цим пацієнтам отримати доступ до інноваційного лікування безкоштовно.

Актуальним питанням також є гармонізація процедур ввезення зареєстрованих ліків, які застосовуються при клінічних випробуваннях відповідної міжнародної практики. Це сприятиме ліквідації існуючих ризиків небезпеки пацієнтів, які вже беруть участь у клінічних випробуваннях.

Що стосується виробів медичного призначення, ми просимо Міністерство охорони здоров’я прискорити роботу в напрямку адаптації та затвердження необхідних стандартів на національному рівні. Ця робота має бути завершена до затвердження також гармонізованого з законодавством ЄС технічного регламенту з медичних виробів, який має вступити в обов’язкову дію з 1 липня 2014 року.

Звертаємо увагу, що в Україні досі відсутні стандарти щодо органів акредитації. Користь і результати для населення України матиме врегулювання питання спрощеної процедури доступу на ринок медичних виробів, маркованих знаком СІ…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, присідайте будь ласка.

Шановні учасники парламентських слухань! Ми завершили з вами виступаючих прослуховувати. У нас залишились ще 21 бажаючий. Але ми розуміємо, що за браком часу всі, хто не встиг виступити, мають свої письмові звіти, доповіді, подати в секретаріат комітету – і їх обов’язково включать в стенограму нашого сьогоднішнього засідання.

Зараз я запрошую на трибуну Міністра охорони здоров’я України Богатирьову Раїсу Василівну для відповідей на запитання. 5 хвилин. Після неї – голова комітету Бахтєєва Тетяна Дмитрівна.

БОГАТИРЬОВА Р.В. Шановний Ігорю Григоровичу, я думаю, що питання, які виникали протягом сьогоднішнього обговорення, дозволяють мені зробити наступні висновки.

Перше. Всі ті виступаючі абсолютно без перебільшення говорили про визнання необхідності змін. І це говорить про те, що всі, не залежно від сторін, які тут присутні, розуміють величезні проблеми, які накопичувалися у багатьох сферах життєдіяльності країни нашої і в тому числі в охороні здоров’я.

Тому реформи – це відповідь на проблеми. Ніхто не проводить реформи в країні із сталою фінансовою системою, без економічних проблем, з усталеними і системними кроками, соціальною сферою. Реформи – це відповідь, це рецепти, це кроки, які треба робити спільно. І галузь одна їх не може робити. Це міжсекторальна взаємодія. Тому ми і говоримо, що інтегральним показником розвитку суспільстві є показники здоров’я населення і показники материнських і дитячих втрат. Це інтегральний показник.

Тому я хочу подякувати всім, які говорили про те, що системи продовжувати треба, і саме реформи – це відповідь на ті проблеми, які у нас накопичувалися роками. Тобто це не забаганка когось, це не бажання одного чи двох осіб. Це є сьогодні визнання необхідності.

Чи треба було чекати іншого періоду, чи варто було починати, як деякі говорили, в 2005 році, 2008? Ідеальних часів не буває для проведення реформи. Не буває ідеального стану економіки, яка б змогла забезпечити будь-яку реформу, а втому числі таку складну як медична реформа всіма видами ресурсів. Мова не тільки про гроші йде, мова йде і про кадри. І ви про це говорили. Ми збільшуємо держане замовлення. Чого така прогалина? По попередні роки не замовлення державне привело до того, що ми не маємо сьогодні фізичних осіб, фізичних. А ті, які є 50 відсотків похилого і глибоко похилого віку.

Про рахунки, недорахунки. Великий філософ Петро Чаадаєв говорив: “Ми не можемо змінити минуле, але в наших силах створити майбутнє”.

Тому, мені здається, з цих пропозицій треба брати, що ми зробимо на майбутнє. Ми збільшуємо державне замовлення, щоб через 5-7 років у нас були лікарі. Незалежно від того, хто буде вести напрям соціальних, гуманітарних проблем – це проблема, яка сьогодні має можливість бути за вашою підтримкою започатковане її вирішення і буде проводжуватися в наступні роки.

Зміни в системі фінансування. Скільки існує незалежна держава, стільки говоримо, що треба міняти фінансування не на …. Чи скоро це можна зробити? Ні. Ми ж були свідомі того і ті, хто причетні до започаткування реформ, я працюю трохи більше року міністром, чудово розуміли, що в комплексі ресурсів стільки немає і не буде найближчим часом, через те пішли на пілоти. Саме пілоти дають можливість побачити, чи є прорахунки. Є. Бо досвіду такої широкомасштабної реформи первинки і екстреної медичної допомоги їх нема на місці. І медики, і пацієнти переважно бояться того, аби не було гірше. Чи є тут недоліки? Є, і їх треба виправляти. І ті пропозиції, які лунають, якщо б це тільки стосувалося розмов, приїхали і розказали, а це вимагає ще й кроків, постійно проводити, говорити і показати те, що можна показати як кращий досвід.

Тому, думаю, що нам треба не звертати з цього шляху. Ми визначились, що економічні питання є у світі, не тільки в Україні. І ми не звернемо назад, бо деморалізація, деградація системи потім буде незворотна зовсім. Я вас дякую за те, що ви підтримали, що неможливо звертати з цієї реформи.

Пілотні проекти. Я дивлюсь на своїх колег, які звітували, вони говорили про те, що вони зробили кров’ю і потом. Думаю, що абсолютно чітко зрозуміло, що ми їм будемо допомагати і ці приклади позитивні будуть застосовані і далі.

Я не можу, знаючи мій характер, не сказати про те, що я тут почула. Можна вислухати все, сприймати по різному, але я нікому не дозволяю принижувати моїх колег і вимагаю публічного вибачення перед колегою з Дніпропетровщини Валентиною Гінзбург. Я не…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд, включіть, будь ласка міністру.

БОГАТИРЬОВА Р.В. … моїх колег. Якщо є безпідставні звинувачення, то це емоції, якщо є факти, є прокуратура. І не варто так деяким обранцям, безсоромно, відпрацьовувати заохочення.

Стосовно Тернопільської області, де сьогодні єдина область не затверджений бюджет і охорона здоров’я потерпає…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Раїсо Василівно, будь ласка. Включіть мікрофон. Завершуйте.

БОГАТИРЬОВА Р.В. … і охорони здоров’я, давайте поради. кому і що проводити. Майте терпіння і елементарну повагу! (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Присідайте, будь ласка.

Для відповідей на запитання запрошується Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Бахтеєва Тетяна Дмитрівна. Будь ласка, Тетяно Дмитрівно.

БАХТЕЄВА Т.Д. Шановні колеги, до мене надійшло таке питання: “Яких заходів планує вжити Верховна Рада для захисту життя і здоров’я працівників швидкої медичної допомоги, після випадку в Запоріжжі? Як захистити медиків, під час виконання професійної діяльності?”.

Я вже дуже багато давала з цього приводу інтерв’ю, і хочу теж вам сказати, що я працюю над законопроектом – це буде доповнення до Закону про екстрену медичну допомогу, – і що десь через тиждень він буде зареєстрований у Верховній Раді і в цьому законі я повністю пропоную захист медичних працівників швидкої медичної допомоги. Я дуже впевнена, що вся Верховна Рада буде мене підтримувати і цей закон буде працювати в нашій країні.

Скоро свято. Здоров’я, добра, успіхів! І я завжди поруч з вами. Працюємо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Дмитрівна. Сідайте, будь ласка.

Шановні учасники слухань, для багатьох з нас сьогоднішні слухання розкрили різноманітні аспекти медичної реформи, що відбувається в Україні. Ми ознайомилися з позицією всіх зацікавлених сторін. Дякую за виступи та конструктивну дискусію.

Стає зрозумілим, що забезпечення здоров’я громадян вимагає реалізації цілого комплексу завдань, які мають бути наповнені реальним змістом. Реформа повинна здійснюватись для людей, а не заради самої реформи. Кінцева мета – це забезпечення здоров’я громадян. Для цього необхідно забезпечити, в першу чергу, профілактику захворювань, якість і доступність медичних послуг, наявність в аптеках дешевих та одночасно ефективних і якісних ліків, популяризацію здорового способу життя. Реалізація кожного із перелічених завдань вимагає чіткого розуміння проблеми, наявності заходів, які дозволять подолати негативні явища та досягти бажаних результатів моніторингу як ефективності виконання намічених заходів, так і досягнення поставленої мети.

Глибоке усвідомлення викладеного дасть можливість сформувати та реалізовувати політику у сфері охорони здоров’я, давати професійну оцінку як досягненням, так і наявним недолікам.

До народних депутатів надходять численні звернення громадян про недопущення закриття лікарень, особливо це стосується сільської місцевості. Переконаний, що реорганізація закладів охорони здоров’я має відбуватись виключно з врахуванням реальних потреб громадян.

Нагального вирішення потребує і проблема підвищення престижу професії лікаря, заробітні плати працівників охорони здоров’я є однією з найнижчою серед інших галузей. Через це після закінчення вузів молодь віддає перевагу роботі в комерційних структурах навіть не за спеціальністю. Як наслідок не вистачає дільничних лікарів, укомплектованість закладів охорони здоров’я педіатрами подекуди ледь сягає 50 відсотків. Випадки смерті дітей під час уроків фізкультури підтвердили необхідність зміни підходів до збереження здоров’я школярів.

Надзвичайно гострою сьогодні є і проблема імунізації, зростає кількість відмов від проведення щеплень. Така ситуація потребує удосконалення якості інформаційної роботи як серед лікарів, так і серед населення, підвищення рівня доступності і безпечності імунопрепаратів, безперервного навчання фахівців задіяних у програмах імунізації. Потребує подальшого удосконалення процедура здійснення державних закупівель. Необхідно визначитися з тим, яким чином має здійснюватися регулювання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення. Безумовно, такий контроль необхідний.

Наприкінці я знову ж таки хотів би звернутися до Комітету з питань охорони здоров’я з приводу підготовки до парламентських слухань. Парламентські слухання проводяться для того, щоб виявити і почути думку якомога ширшого кола громадян, пацієнтів, медиків і інших фахівців. Натомість із 42 заявлених виступаючих лише 13 не представляють органи влади. Тому я змушений запропонувати тим, хто не встиг виголосити свої виступи, подати їх до комітету для включення в стенограму.

Шановні учасники, всім вам роздано підготовлений профільним комітетом проект рекомендацій. У багатьох виступах уже прозвучали деякі думки та побажанні, які варті врахування в цих рекомендаціях.

Крім того, пропонуємо всім бажаючим учасникам слухань протягом тижня подати до Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я свої додаткові аргументовані письмові пропозиції щодо розданого проекту рекомендацій слухань.

Давайте подякуємо всі комітету за якісну підготовку. Дякую всім за участь у сьогоднішніх парламентських слуханнях. Бажаю всім успіху та міцного здоров’я. До побачення. (Оплески)