Як зменшити ймовірність раку шлунку: вісім порад
02.11.2023
У 2020 році в світі було діагностовано 1,1 мільйонів випадків раку шлунку, того ж року від нього померло 770 000 людей, 65% з яких були чоловіками.
За даними українського канцер-реєстру у 2021 році рак шлунку займав шосте місце серед усіх пухлин за кількістю виявлених випадків у чоловіків та дев’яте – у жінок. Пухлини шлунку посідають значно вище третє місце у сумному рейтингу смертності від онкологічних причин як у чоловіків, так і у жінок.
Рак шлунку – приклад онкологічного захворювання, яке має потужну асоціацію з віком. І його випадків найбільше реєструється у таких країнах як Японія та Південна Корея, де тривалість життя одна з найбільших у світі.
Не зважаючи на значне збільшення частки людей похилого віку у глобальному населенні, кількість злоякісних новоутворень шлунку зменшується. Причиною цього є відкриття Р. Ворреном та Б. Маршаллом у 1982 році бактерії Helicobacter pylori, яка визнана ВООЗ однією з головних причин аденокарциноми шлунку.
Існує досить багато можливостей запобігти цій потенційно смертельній хворобі. Звернемо увагу на ті з них, які відповідають вимогам сучасної медицини щодо ґрунтовних доказів ефективності.
Бактерії Helicobacter pylori можуть бути виявлені при проведенні ендоскопічного дослідження шлунку (у біоптатах слизової оболонки шлунку). Інфікування також може бути визначено за допомогою дослідження крові (за наявністю антитіл), антигенів H. pylori у фекаліях та за допомогою 13С – Сечовинного дихального тесту.
На превеликий жаль, в нашій країні продовжують використовувати російський дихальний «Хелік-тест», який жодним чином не може виявити бактерії у шлунку. Якщо вам запропонують видихнути у скляну трубку з індикатором, то мова якраз і йдеться про це ноу-хау від болотних геніїв. У таких випадках варто звертатися до компетентних органів, які мають допомогти з відповіддю на питання: звідки під час війни в українських клініках з’явилися недостовірні тести терористичного походження.
При достовірному виявленні бактерій H. pylori рекомендується антибактеріальна терапія для їхнього знищення. Це досить складне і відповідальне лікування, отже воно має бути призначено гастроентерологом індивідуально в кожному випадку.