Як зменшити ймовірність раку шлунку: вісім порад

02.11.2023
Олег Швець - професор, завідувач кафедри громадського здоров'я та нутриціології НУБіП України, голова Асоціації дієтологів України
Як зменшити ймовірність раку шлунку: вісім порад
У 2020 році в світі було діагностовано 1,1 мільйонів випадків раку шлунку, того ж року від нього померло 770 000 людей, 65% з яких були чоловіками.
За даними українського канцер-реєстру у 2021 році рак шлунку займав шосте місце серед усіх пухлин за кількістю виявлених випадків у чоловіків та дев’яте – у жінок. Пухлини шлунку посідають значно вище третє місце у сумному рейтингу смертності від онкологічних причин як у чоловіків, так і у жінок.
Рак шлунку – приклад онкологічного захворювання, яке має потужну асоціацію з віком. І його випадків найбільше реєструється у таких країнах як Японія та Південна Корея, де тривалість життя одна з найбільших у світі.
Не зважаючи на значне збільшення частки людей похилого віку у глобальному населенні, кількість злоякісних новоутворень шлунку зменшується. Причиною цього є відкриття Р. Ворреном та Б. Маршаллом у 1982 році бактерії Helicobacter pylori, яка визнана ВООЗ однією з головних причин аденокарциноми шлунку.
Існує досить багато можливостей запобігти цій потенційно смертельній хворобі. Звернемо увагу на ті з них, які відповідають вимогам сучасної медицини щодо ґрунтовних доказів ефективності.
🟢 Перевірте наявність інфекції Helicobacter pylori. H. pylori є поширеною бактерією, вона спричинює запалення слизової оболонки шлунку у 100% інфікованих нею людей. За наявності генетичної схильності зміни клітин можуть прогресувати до розвитку спочатку передракових станів, а надалі й аденокарциноми або лімфоми шлунку.
Бактерії Helicobacter pylori можуть бути виявлені при проведенні ендоскопічного дослідження шлунку (у біоптатах слизової оболонки шлунку). Інфікування також може бути визначено за допомогою дослідження крові (за наявністю антитіл), антигенів H. pylori у фекаліях та за допомогою 13С – Сечовинного дихального тесту.
На превеликий жаль, в нашій країні продовжують використовувати російський дихальний «Хелік-тест», який жодним чином не може виявити бактерії у шлунку. Якщо вам запропонують видихнути у скляну трубку з індикатором, то мова якраз і йдеться про це ноу-хау від болотних геніїв. У таких випадках варто звертатися до компетентних органів, які мають допомогти з відповіддю на питання: звідки під час війни в українських клініках з’явилися недостовірні тести терористичного походження.
При достовірному виявленні бактерій H. pylori рекомендується антибактеріальна терапія для їхнього знищення. Це досить складне і відповідальне лікування, отже воно має бути призначено гастроентерологом індивідуально в кожному випадку.
🟢 Здорове збалансоване харчування є іншим ефективним способом запобігання злоякісних новоутворень у шлунку. Переконайтеся, що кожен прийом їжі містить багато свіжих фруктів і овочів. Гарним вибором є апельсини, лимони та мандарини. Рекомендується надавати перевагу рибі, птиці або бобовим замість обробленого м’яса чи червоного м’яса, а також цільнозерновим продуктам (хліб, макарони та пластівці) замість очищеного зерна.
🟢 Скоротіть вживання копчених та маринованих продуктів. Велика кількість солі та консервантів може сприяти небажаним змінам слизової оболонки шлунка та підвищити ймовірність захворювання на рак. Тому обмежте вживання копченостей і маринадів, в тому числі солоного м’яса і риби.
🟢 Киньте курити. Куріння створює ризик багатьох видів раку, включаючи рак шлунка. Також уникайте пасивного куріння.
🟢 Рухайтеся. Вправи — це повсякденна звичка, яка має багато позитивних ефектів. Гарна фізична форма та активність знижує ризик багатьох різних видів раку та інших проблем зі здоров’ям.
🟢 Перевірте свою вагу. У людей із зайвою вагою ймовірність захворювання на рак шлунка вище.
🟢 Використовуйте аспірин з розумом. Аспірин, ібупрофен та інші схожі ліки можна приймати, щоб полегшити біль, лихоманку або набряк. Це також знижує шанси на рак шлунка та товстої кишки. Але не треба приймати ці ліки для профілактики раку шлунка, оскільки вони також можуть викликати утворення виразок слизової оболонки шлунку і дванадцятиперстної кишки, а також виразкових кровотеч.
🟢Порадьтеся з вашим лікарем щодо доцільності генетичного тестування. Воно допоможе визначити, чи є у вас певні гени, які роблять ризик раку шлунка суттєво вищим, включаючи ген CDH1 і генетичні ознаки синдрому Лінча.
Array
(
    [ID] => 1296
    [id] => 1296
    [title] => Союз-3
    [filename] => soyuz-3-2.jpg
    [filesize] => 23340
    [url] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2.jpg
    [link] => https://medpotreb.org/soyuz-3-5/
    [alt] => 
    [author] => 1
    [description] => 
    [caption] => 
    [name] => soyuz-3-5
    [status] => inherit
    [uploaded_to] => 0
    [date] => 2024-02-18 19:50:40
    [modified] => 2024-02-18 19:50:40
    [menu_order] => 0
    [mime_type] => image/jpeg
    [type] => image
    [subtype] => jpeg
    [icon] => https://medpotreb.org/wp-includes/images/media/default.png
    [width] => 250
    [height] => 184
    [sizes] => Array
        (
            [thumbnail] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2-150x150.jpg
            [thumbnail-width] => 150
            [thumbnail-height] => 150
            [medium] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2.jpg
            [medium-width] => 250
            [medium-height] => 184
            [medium_large] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2.jpg
            [medium_large-width] => 250
            [medium_large-height] => 184
            [large] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2.jpg
            [large-width] => 250
            [large-height] => 184
            [1536x1536] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2.jpg
            [1536x1536-width] => 250
            [1536x1536-height] => 184
            [2048x2048] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2.jpg
            [2048x2048-width] => 250
            [2048x2048-height] => 184
            [article-box-1] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2.jpg
            [article-box-1-width] => 250
            [article-box-1-height] => 184
            [article-big-1] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2.jpg
            [article-big-1-width] => 250
            [article-big-1-height] => 184
            [single-1] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2.jpg
            [single-1-width] => 250
            [single-1-height] => 184
            [author-1] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2-85x152.jpg
            [author-1-width] => 85
            [author-1-height] => 152
            [banner-1] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2.jpg
            [banner-1-width] => 250
            [banner-1-height] => 184
            [banner-2] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2.jpg
            [banner-2-width] => 250
            [banner-2-height] => 184
            [banner-3] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2.jpg
            [banner-3-width] => 250
            [banner-3-height] => 184
            [useful-1] => https://medpotreb.org/wp-content/uploads/2024/02/soyuz-3-2-100x100.jpg
            [useful-1-width] => 100
            [useful-1-height] => 100
        )

)